Звільнення працівника на основі заяви без дати: позиція ВС

КЗпП України передбачено, що при розірванні трудового договору з ініціативи працівника (за його заявою), роботодавець звільняє працівника у день подання заяви — якщо цей день працівник сам визначає датою звільнення.

Крім того, у випадку оскарження наказу про припинення трудового договору в суді, суд має з’ясувати, чи мав працівник намір звільнятись на момент видачі наказу про звільнення (постанова ВСУ від 26.10.2016 у справі № 6-1269цс16).

Ще одна обов’язкова умова при звільненні працівника на підставі його заяви – це наявність дати написання заяви та дати, з якої позивач мав намір припинити повноваження. Зокрема, про це нещодавно зазначив Верховний Суд, переглядаючи рішення щодо поновлення на роботі керівника місцевої прокуратури.

У цій справі позивач оскаржив своє звільнення з посади керівника місцевої прокуратури за власним бажанням, вказуючи про те, що не подавав відповідної заяви до Генеральної прокуратури, натомість, написана під тиском прокурора області заява про звільнення була зареєстрована в книзі обліку вхідної кореспонденції прокуратури області, факт чого представники відповідача пояснити не спромоглися.

ВС наголосив, що визначення дати звільнення – це необхідна умова досягнення взаємної домовленості між працівником та роботодавцем, дотримання прав та гарантій, встановлених трудовим законодавством.

А зважаючи на те, що відповідна заява не містила дати написання і позивач заперечував сам факт її подання, ВС підтримав рішення суду першої інстанції про визнання факту подання заяви позивачем сумнівним і поновив останнього на посаді.

З повним текстом постанови ВС від 11.07.2018 у справі №821/761/17 ви можете ознайомитись за посиланням.

Джерело: Ти і Право