Посвідка для апатридів: Верховний Суд усунув законодавчі перешкоди
Про рішення Верховного Суду, що забезпечує право осіб без громадянства в Україні на отримання посвідки на проживання.
За результатами дослідження БФ «Право на захист», в Україні проживає близько 236 тисяч осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства. Більшість із них недокументовані та проживають без законних підстав. Виправити цю ситуацію має процедура визнання особою без громадянства в Україні.
Вона діє з 2021 року, враховує вразливість становища осіб без громадянства та складний контекст ситуації з документуванням таких людей. Основна її мета — надати правовий статус для законного проживання в державі та документ, що посвідчує особу та цей статус.
Для визнаних Державною міграційною службою України осіб без громадянства таким документом є посвідка на тимчасове проживання. За законом, її повинні оформити особи щодо яких прийнято рішення про визнання особою без громадянства.
Однак через законодавчі невідповідності не всі з них можуть оформити посвідку на тимчасове проживання після визнання особою без громадянства.
Так, існує проблема документування осіб без громадянства щодо яких діють невиконані рішення суду або органу державної влади про примусове повернення, видворення, заборону в’їзду чи інших зобов’язань. Така ситуація склалась через невідповідність положень Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 (Порядок № 322) положенням статті 6–1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Таким чином, ці люди отримують відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання і продовжують жити без документа, що посвідчує особу, попри отримання статусу особи без громадянства.
Виконати згадані чинні рішення про примусове повернення чи видворення такі заявники також не можуть, оскільки не мають документа, що посвідчує особу, та держави, до якої вони можуть бути повернені чи видворені. Це спричиняє порушення права цих людей на отримання правового статусу та документа для легального проживання в державі.
Однак така ситуація вже невдовзі має змінитися. Адже правозахисникам вдалось добитися позитивного рішення Верховного Суду, яке зобов’язує Кабінет Міністрів України розв’язати цю проблему на законодавчому рівні та внести відповідні зміни в законодавство.
У чому проблема?
Запроваджена процедура визнання особою без громадянства дала змогу недокументованим людям, які проживають в Україні та не мають громадянства жодної держави світу, отримати право на офіційне визнання особою без громадянства.
За законом, після успішного її завершення заявник зобов’язаний звернутись для оформлення посвідки на тимчасове проживання — документ, що посвідчує особу без громадянства. Якщо він не отримав такого документа, він втрачає підстави для законного перебування в Україні.
Однак після прийняття рішення про визнання особою без громадянства люди, щодо яких діють невиконані рішення суду або уповноваженого органу про примусове повернення, видворення, заборону в’їзду або накладення адміністративних стягнень чи наявності майнових зобов’язань, не можуть отримати посвідку через наявність підпункту 2 пункту 61 Порядку № 322, який передбачає надання відмови в оформленні посвідки у зв’язку з наявністю таких рішень. Одночасно існування цих рішень щодо заявника не є підставою для відмови в наданні статусу особи без громадянства.
Так, виникає ситуація, коли держава спочатку погоджується з незаконністю перебування особи на території Україні та наявністю адміністративних правопорушень, а потім відмовляє в оформленні необхідних для законного проживання документів на підставі положення підзаконного акта й фактично не дає можливості завершити процедуру легалізації в державі.
Рішення судів, які докорінно змінюють ситуацію
Тривалий час БФ «Право на захист» активно працює над тим, аби розв’язати цю проблему. Зокрема, юристи напряму допомоги особам без громадянства Фонду оскаржували відмови Державної міграційної служби України (ДМС) в оформленні посвідки на тимчасове проживання в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції. Разом із цим, фахівці провели адвокаційну кампанію щодо внесення змін до законодавства, аби розв’язати цю проблему.
Так, у 2024 році БФ «Право на захист» отримав першу судову практику, яка визнає порушення прав таких заявників на оформлення посвідки на тимчасове проживання. Знаковим тут було рішення Верховного суду України від 08.02.2024 у справі № № 500/3925/22, яким було визнано неправомірним і таким, що підлягає скасуванню рішення ДМС про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання.
Згодом схоже рішення також ухвалив Івано-Франківський окружний адмінсуд, визнавши протиправним і скасувавши рішення Державної міграційної служби України про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання як особі без громадянства. Суд зобов’язав ДМС видати позивачу посвідку на тимчасове проживання як особі без громадянства.
Однак 17 грудня 2024 року Верховний Суд виніс постанову, якою не лише вирішується проблема заявника на оформлення посвідки на тимчасове проживання, а і встановлюється необхідність розв’язання цієї проблеми на законодавчому рівні шляхом внесення відповідних змін до Порядку № 322.
У своєму рішенні Верховний Суд дійшов висновку, що зміни до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» надають гарантоване право особам, які не мають паспорта й не можуть його отримати через те, що вони не розглядаються як громадяни будь-якою державою внаслідок її закону, незалежно від законності чи незаконності перебування їх на території України, отримати статус особи без громадянства.
Зазначені зміни забезпечують чіткий правовий зв`язок між отриманням такого статусу та правом на оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні. Верховний Суд зазначає, що посвідка слугує механізмом легалізації перебування таких людей на території України.
Водночас підпункт 2 пункту 61 Порядку № 322 створює ситуацію правової невизначеності, адже люди, які перебувають в Україні незаконно без паспортів і не можуть їх отримати, але вже визнані особами без громадянства, не можуть засвідчити свій статус і законність перебування на території України та отримати посвідку на тимчасове проживання.
Така недосконалість законодавчого регулювання спірних правовідносин на рівні підзаконного нормативно-правового акта не повинна впливати на можливість реалізації прав осіб без громадянства на документування та легалізацію перебування на території України.
Верховний Суд зазначає, що Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» не містить підстав відмови у видачі посвідки на тимчасове проживання.
У той самий час Порядок № 322, як нормативно-правовий акт, який прийнятий для виконання цього Закону, не може звужувати чи змінювати права, передбачені законом.
Адже з прийняттям змін, Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» надав людям можливість звертатися через процедуру визнання осіб без громадянства незалежно від законності чи не законності перебування на території України.
Серед іншого, у постанові Верховний Суд наголошує:
«За таких обставин, керуючись статтею 3 Конституції України, відповідно до якої людина є найвищою соціальною цінністю, держава повинна гарантувати не лише право на звернення і визнання особою без громадянства, а й забезпечити її документування для виконання основної мети цієї процедури — оформлення документа, що підтверджує як особу, так і її правовий статус.
Без такого документа втрачається суть цієї процедури, оскільки особа залишається без документу й наражається на ризики накладення адміністративних стягнень та позбавлення волі», — йдеться в постанові суду.
Це рішення Верховного Суду визнає існування невідповідності законодавства наслідків цього для визнаних Україною осіб без громадянства та необхідність розв’язати проблеми на національному рівні.
Після його виконання Кабінетом Міністрів України такі категорії людей зможуть повноцінно завершити процедуру визнання особою без громадянства та отримати документ, що посвідчує особу. А це своєю чергою матиме позитивний вплив на дотримання прав осіб без громадянства на отримання правового статусу та подальшої реалізації їхніх прав.
«Зазначене рішення Верховного Суду є важливим не лише тому, що будуть відновлені права окремої людини, а й тому, що вирішується проблема порушення права на правовий статус та оформлення документа що посвідчує особу для визнаних Україною осіб без громадянства на національному рівні.
Втілення цих змін забезпечить можливість таких людей повноцінно жити в державі, мати можливість працювати, навчатися, вільно переміщатися та мати законні підстави для проживання в Україні. Відповідно діти таких людей, які народилися на території України вже будуть мати право на громадянство України», — зазначила провідна юристка з питань громадянства БФ «Право на захист» Вікторія Волинська.
📌 Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «Блоги».