ЄСПЛ відмовився розглядати справу про вбивство 24 осіб солдатами Британської армії

ЄСПЛ констатував відсутність компетенції для розгляду скарги про вбивство у грудні 1948 року 24 осіб солдатами Британської армії у Малайзії, яка в той час була частиною Британської Імперії.

Прес-реліз рішення у справі «Чонг та інші проти Сполученого Королівства» (заява № 29753/16) оприлюднено на сайті ЄСПЛ, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Незабаром після закінчення Другої світової війни під час комуністичного повстання у федеративному штаті Селангор, відомого як «Війна в Малайї», патруль Шотландської гвардії затримав осіб, які, на його думку, були бандитами, та відкрив вогонь, коли ті начебто намагалися втекти. Селяни, які залишилися живими, стверджували, що людей, які були неозброєними, оточили, чоловіків відокремили від жінок і дітей, після чого було скоєне холоднокровне вбивство.

Органи влади Великої Британії та Королівська поліція Малайзії вжили декілька слідчих заходів у 1948, 1970 та 1993 роках, але повного офіційного розслідування проведено не було.

Поштовхом до розслідування в 1970 році справи Великою Британією стали заяви кількох гвардійців про те, що селяни не намагалися втекти і був наказ їх знищити. Хоча ці заяви були підтверджені час допиту органами прокуратури, генеральний прокурор ухвалив рішення про припинення розслідування, оскільки отримання достатніх доказів для підтримки обвинувачення було малоймовірним. Також через відсутність доказів справу було закрито у Малайзії.

Оскарження закінчилося у 2015 році, коли Верховний суд відхилив скарги заявників як неприйнятні.

Родичі убитих звернулися до ЄСПЛ, але останній визнав відсутність компетенції для розгляду скарги, оскільки вона знаходиться за межами його тимчасової юрисдикції (ratione temporis).

У Страсбурзі зауважили, що оскільки між смертю (1948 рік) та виникненням права на подання індивідуальної заяви в Сполученому Королівстві (1966 рік) минуло 18 років, які перевищили десятирічний термін, встановлений в прецедентному праві ЄСПЛ, між ними не міг існувати «справжній зв’язок». Також критерій «цінностей Конвенції» не міг бути застосований до подій, які відбулися до прийняття Конвенції в 1950 році, оскільки лише тоді Конвенція почала своє існування як міжнародна угода про права людини.

У будь-якому випадку справа заявників була подана задовго після закінчення крайнього строку в шість місяців для подання заяви. Заявникам повинно було бути відомо про відсутність ефективного кримінального розслідування ще в 1970-х роках, коли з’явилися важливі нові докази. Незважаючи на те, що інші докази з’явився після цього, вони лише підтвердили ту версію подій, в яку завжди вірили заявники, і яка вже отримала значну підтримку солдатів у їх свідченнях під присягою в 1969-70 роках. Тому неможливо стверджувати, що заява була подана «достатньо швидко».

З текстом прес-релізу рішення у справі «Чонг та інші проти Сполученого Королівства» (заява № 29753/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.