Відсутність правового регулювання криптовалют дозволяє легше тиснути на бізнес, – В. Наконечний
Яка ситуація склалася з визначенням правового статусу та законодавчим врегулюванням біткоїну в Україні ми дізнавалися в керівника юридичного відділу групи компаній “Smile Development” Віталія Наконечного.
На даний час в Україні відсутні законодавчі акти, які б визначали правовий статус криптовалюти, в тому числі біткоїн. В 2014 р. Нацбанк України вказував, що біткоїн є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. Згідно Закону України “Про Національний банк України” обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.
Вказане мало наслідком здійснення тиску правоохоронних органів на бізнес.
Але 30.11.2017 р. фінансові регулятори (НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг) зробили офіційну заяву вказавши те, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.
В Верховній Раді України зареєстровано три законопроекти, якими намагається врегулювати обіг криптовалют: № 7183 від 06.10.2017 р., № 7183-1 від 10.10.2017 р. та № 7246 від 30.10.2017р.
Вважаю, що перш за все Уряд та НБУ повинні провести публічні обговорення цього питання і напрацювати свої пропозиції як надалі законодавчо врегулювати обіг криптовалют. Адже, на жаль, робота над закріпленням на законодавчому рівні обігу криптовалют на разі триває, однак конкретних кроків у напрямку врегулювання в Україні відносини в цій сфері немає. Це може бути пов’язано з тим, що ряд представників влади не зацікавлені в законодавчому вирішенні цього питання, так як відсутність правового регулювання дозволяє легше тиснути на бізнес.
В судовому реєстрі є згадування біткоїну. Проте в судових рішеннях розглядають біткоїн як цінність. При цьому Мінфін біткоїн цінністю не визнає. Як на Вашу думку бути судам, розглядаючи справи, де фігурує біткоїн?
– На моє переконання біткоїн можливо віднести до іншого майна, що є об’єктом цивільного права згідно ст. 177 ЦК України.
Впевнений, біткоїн має свою цінність в певний період часу і, тому, повинен захищатись державою від протиправних посягань.
Враховуючи це, суди мають право врегульовувати питання, які виникають на практиці, в тому числі за допомогою інституту іншого майна.
Держслужбовці, в тому числі нардепи, вже активно декларують біткоїн. Як Ви думаєте, чи варто його оподатковувати? Якщо так, яка оптимальна ставка?
– Податковий кодекс України визначає, що дохід, який отриманий фізичною особою, підлягає оподаткуванню, якщо інше не передбачено в законі.
Вважаю, що в даному випадку оподатковуватись має позитивна різниця між купівлею та продажем (обміном) криптовалюти в момент її конвертації на гроші або товар, послугу. Дана операція повинна оподатковуватися за ставкою 18 % + 1,5% військовий збір.
Але, по суті дохід від криптовалют є пасивним доходом, для якого встановлена ставка 5 % податку на доходи фізичних осіб, яка, на мій погляд, є справедливою. Проте, вказану ставку застосувати не є можливим так як в переліку пасивних доходів, закріплених в Податковому кодексі України, дохід, отриманий від операцій з криптовалютою відсутній.
Аналогічний підхід можливо застосувати до суб’єктів господарювання стосовно податку на прибуток підприємств (ставка 18 %) або єдиного податку (ставка 5 %).
Стосовно ПДВ, то операції з біткоіном не є постачанням товарів/послуг, а тому такі операції не можуть оподатковуватися ПДВ. У своєму рішенні у справі “Skatteverket v David Hedqvist” Суд Європейського союзу дійшов до висновку, що операції з біткоін звільняються від ПДВ, бо належать до платіжних операцій з валютою, грошовими знаками та монетами.
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».
