У Національній академії правових наук підготували висновок щодо законопроекту про юридичну освіту

У Національній академії правових наук України підготували висновок до проекту Закону № 7147 «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії».

Про це повідомляє видання «Юридичний вісник» на своїй сторінці у Facebook, передає «Українське право».

У проекті допущено значну кількість суттєвих помилок, серед яких основна – це змішування права на доступ до юридичної освіти та права на доступ до юридичної, у тому числі правничої, професії. Це не відповідає ані чинному законодавству України, у першу чергу, Конституції України, ані міжнародній практиці отримання юридичної освіти, складання кваліфікаційних іспитів після проходження кількарічної практики після отримання вищої освіти, та отримання доступу до відповідної юридичної професії, — йдеться у висновку.

Експерти зазначають, що даний законопроект має бути знятий з розгляду, оскільки суперечить ст. ст. 10, 22, 41, 53, 54, 58 Конституції України, законодавству України, зокрема, законам України «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про нотаріат», Кодексу законів про працю України, Цивільному кодексу України, законам у сфері інтелектуальної діяльності, юридичній термінології, фактично спрямований на: суттєве зниження привабливості здобуття юридичної професії в Україні; скорочення сфери професійної діяльності юристів; посилення адміністрування освітньої діяльності; запровадження основ суб’єктивізму в оцінці діяльності ВНЗ; сприяє розширенню монопольного становища адвокатури та підміні діяльності юрисконсультів адвокатами.

У Національній академії правових наук підтримують ідею, що для доступу до правничих професій слід здавати єдиний державний іспит, але не на момент випуску з магістратури, де здаються іспити з відповідної спеціалізації, за якою навчаються магістри. І ці іспити мають бути однозначно підняті на більш якісний щабель.

На їх переконання, доступ до професії має здійснюватися після здавання єдиного державного іспиту, але лише після того, як декілька років випускники проходитимуть юридичну практику, як це відбувається у європейських країнах.

Особливу увагу експерти звертають на те, що закон не може мати зворотну силу. Відповідно ті, хто отримав вищу юридичну освіту, не можуть бути позбавлені права займатися юридичною діяльністю.

Чи мають через якийсь перехідний період здавати єдиний державний іспит (але не отримувати для цього ще раз юридичну освіту з тими вимогами, що будуть визначені новим стандартом) особи, які хочуть отримати доступ до правничої професії – так, це може бути закріплено у законодавстві, — йдеться у висновку.