Суддя ЄСПЛ: хто, як та навіщо
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) є основним міжнародним механізмом захисту прав людини в усіх країнах Ради Європи. Україна, ставши її членом 1998 року, раз на 9 років має делегувати одного суддю до міжнародного органу.
За час свого існування Суд виніс більше 10 000 рішень, які є обов’язковими для країн-учасниць справ. Тільки проти України на кінець минулого року в установі перебувало близько 7200 скарг.
Наразі добіг кінця строк повноважень Ганни Юдківської, яка репрезентує Україну у ЄСПЛ останні 9 років. Вже завершився національний процес відбору, але допоки ПАРЄ не обере нового суддю, пані Юдківська виконуватиме свої обов’язки.
Навіщо суддя ЄСПЛ від країн-учасниць?
Вибір судді є надзвичайно важливим для функціонування самого Суду.
Зокрема наявність найбільш кваліфікованих представників від кожної з країн-учасниць Ради Європи сприяє авторитетності та легітимності його діяльності. Адже достойний суддя від країни принесе кращу практику для суду, а отже, і кращі рішення для держав та їх громадян.
Ще одним важливим моментом є обов’язкова присутність судді від держави-учасниці при розгляді справи проти своєї країни. Це допомагає краще вбудувати рішення у національно-правовий контекст країн та врахувати усі нюанси, які важливі для розуміння контексту справи.
Для України суд є одним із найважливіших механізмів захисту не тільки прав людей, які потерпають від системних проблем, а й інтересів країни в цілому. На сьогоднішній момент у Європейському суді знаходиться 4 міждержавні скарги проти Росії, які стосуються порушення Європейської конвенції з прав людини Росією і озброєними угрупованнями, що перебувають під її контролем.
Що може суддя ЄСПЛ?
Щоб зрозуміти, який вплив має суддя Європейського суду, давайте згадаємо, що може сам Європейський суд.
Одним з найочевидніших повноважень ЄСПЛ є можливість ухвалювати рішення про одержання компенсації за матеріальний чи моральні збитки, отримані внаслідок порушення прав, зазначених у Конвенції. Так, наприклад, розмір компенсації за катування, по Україні в середньому сягає 10-20 тисяч євро.
Проте окрім компенсації Суд виконує ще одну надважливу функцію: встановлення системної проблеми у суспільстві та зобов’язання держави усунути цю проблему.
Врешті-решт, усі ухвалені Судом рішення складають практику, на яку мають спиратись і національні установи.
І у кожному з цих пунктів надважливу роль відіграє суддя ЄСПЛ.
По-перше, у справах проти власної країни такі судді ex officio є членами Палати або Великої Палати Суду. Більше того, якщо у комітеті ЄСПЛ розглядатимуть справу проти України, комітет може на будь-якій стадії провадження запросити суддю зайняти місце одного з його членів. Таким чином, кінцеве рішення може залежати від сприйняття і розуміння контексту обраного кандидата.
По-друге, деякі скарги можуть розглядатись суддею ЄСПЛ одноособово. Таким чином, від однієї людини може залежати, чи буде визнана справа неприйнятною чи буде вилучена з реєстру. Рішення щодо застосування термінових заходів (правило 39 регламенту Суду) також приймається суддею одноособово.
По-третє, кожен суддя ЄСПЛ, у разі якщо він не згодний з загальним рішенням суду, може викласти окрему думку. Досить часто, так окремі думки мають гарну частину мотивації та можуть бути використані для аргументації у інших справах або при зверненні до Великої Палати, іншими юристами або урядом держави. Більше того, якщо у ряді схожих справ виявиться велика кількість окремих думок, Суд у подальшому може змінити свою практику щодо цього питання.
Як стати суддею ЄСПЛ?
Все досить просто: подати пакет документів, пройти національний відбір, перевірку комісією та бути обраним з-поміж трьох претендентів депутатами ПАРЄ. Детальніше ми про це писали тут.
Для того, щоб претендувати на цей пост вам необхідно «мати високі моральні якості, а також мати кваліфікацію, необхідну для призначення на високу суддівську посаду, чи бути юристами з визнаним рівнем компетентності» (стаття 21 Європейської конвенції про права людини). Загалом за наступні 9 років, щоб претендувати на посаду судді ЄСПЛ ви маєте:
- озброїтись релевантним досвідом роботи (судовим чи іншим юридичним);
- опанувати хоча б одну офіційну мову Ради Європи та отримати пасивні знання хоча б ще однієї (англійська, французька);
- розібратись у системі роботи Ради Європи та стати впевненим користувачем системи ЄСПЛ.
Наостанок краще також навчитись чітко та ясно висловлюватись, здобути навички з ухвалення рішень, а також добре подумати, навіщо воно вам треба. Це стане в нагоді у мотиваційній частині відбору.
Матеріал підготувала Катерина Ларіна, юрист Регіонального центру прав людини.
Фото: Pixabay