Президент підписав Закон про кримінальні проступки: основні зміни
Президент Петро Порошенко 19 квітня підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 7279-д).
Основне нововведення, закріплене в Законі стосується звільнення від відповідальності осіб, що вчинили кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин вперше.
Закон про кримінальні проступки дозволить розслідувати нетяжкі злочини за спрощенню процедурою, що значно розвантажить слідчих. До прийняття цього законопроекту лише слідчі здійснювали досудове розслідування за всіма заявами та повідомленнями, в яких містяться відомості про кримінальні правопорушення. Після введення поняття «кримінального проступку» та спрощеної процедури його розслідування слідчі зможуть сконцентруватися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів, — розповів заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян.
За вчинення кримінального проступку передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Водночас злочини поділяються залежно від строку покарання у вигляді позбавлення волі та розміру штрафу: тяжкі та особливо тяжкі.
Проте планується звільняти від кримінальної відповідальності особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок чи необережний злочин незначної тяжкості, окрім корупційних кримінальних правопорушень. Правопорушник повинен щиро покаятися, активно сприяти розкриттю злочину і повністю відшкодувати завдані збитки або усунути завдану шкоди.
Також законопроект вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальний кодекс, зробивши її кримінальним проступком (покарання — штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні — до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).
До кримінальних проступків пропонується віднести такі поширені злочини, як: некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство тощо.
Проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі (службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції). Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.
Якщо випадок невідкладний, дізнавач до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань матиме право:
- оглянути місце події;
- відібрати пояснення;
- провести медичне освідування;
- отримати висновок спеціаліста і зняти показання технічних приладів та технічних засобів;
- вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи.
Процесуальні джерела доказів у провадженні про проступки, крім загальних, також включають пояснення осіб, результати медосвідування, висновок спеціаліста, показання приладів та технічних засобів. Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин — якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години – якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.
Згідно з законопроектом, прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного — протягом 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.
Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначені строки затримання призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Закон набирає чинності 1 січня 2020 року.
Фото: Max Pixel