Пільги для бізнесу під час карантину: відповіді на головні питання 

Публікації
Дата:
Loyer Hunt
7 хвилин читання

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Даний закон розроблений з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов’язаних із строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені тощо. 

Ми, спільно із суддею ОАСК Богданом Саніним, провели короткий аналіз основних положень та спробували знайти відповіді на актуальні запитання, які, на нашу думку, піднімає закон.  

Про відповідальність за порушення податкового законодавства

Чи звільнятимуть платників від всіх видів відповідальності, що передбачена за Податковим кодексом України?

Ні. Закон передбачає звільнення лише від штрафних санкцій (фінансова відповідальність).

Закон не звільняє від:

  • адміністративної відповідальності. Наприклад, за Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (ст.163-2).
  • кримінальної відповідальності. Наприклад, за Кримінальним кодексом України відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст.212).

Чи за всі порушення податкового законодавства звільнятимуть від фінансової відповідальності?

Ні. В 4 випадках будуть застосовувати штрафні санкції:

  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;
  • відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
  • порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Чи звільнятимуть від порушень податкового законодавства, що були вчинені раніше?

Ні. Звільнятимуть лише від порушень податкового законодавства, які були вчинені в період з 01.03.2020 по 31.05.2020 р.

Чи введено мораторій на всі види перевірок податковою?

Ні, не на всі.

Камеральні перевірки проводити можливо.

Документальна позапланова перевірка проводить в одному випадку – платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис гривень.

Нагадаємо, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Що з перевірками, які були розпочаті до 18.03.2020 та ще не були завершені (тривають)?

Фактичні та документальні перевірки тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020. 

Закон не передбачає заборону приймати податковою акти (довідки) перевірки від 17.03.2020.

Чи поширюється зупинення перебіг строків давності, передбачені ст.102 Податкового кодексу України, на всі правовідносини?

На період з 18.03.2020 по 31.05.2020 зупиняється перебіг строків давності, передбачені ст.102 Податкового кодексу України.

Варто пам’ятати, що в окремих випадках застосовуються скорочені строки звернення до суду (не 1095 днів, які визначені ст.102 Податкового кодексу України). Зокрема, застосовується скорочений строк подання платником податків позову до суду щодо оскарження рішень, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань, та за умови, якщо платник скористався досудовим порядком вирішення спору (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85033140).

На жаль, Закон не передбачає зупинення/продовження строків звернення до суду, які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України. 

Чи всі платники звільняються від сплати ЄСВ та на яку суму?

Ні, не всі. Тимчасово звільняються від нарахування та сплати ЄСВ лише:

  • фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; 
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
  • члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Щодо інших категорій платників Закон не передбачає звільнення від нарахування та сплати ЄСВ.

Закон передбачає звільнення виключно в частині сум, що підлягають сплаті за період з 01.03.2020 по 30.04.2020.

У вказаний період не застосовується абз.2 п.2 ч.1 ст.7 ЗУ №2464, який передбачає, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску

Чи запроваджено мораторій на всі перевірки щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску?

Ні. Запроваджено мораторій лише на проведення документальних перевірок, в період з 18.03.2020 по 18.05.2020. 

Мораторій на проведення камеральних перевірок не запроваджувався.

Чи звільняється платник від всіх штрафних санкцій, що передбачені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”?

Ні, не від всіх. Закон передбачає звільнення від штрафних санкцій в 3-х випадках:

  • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
  • несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. 

Водночас, Закон не передбачає звільнення від нарахування штрафних санкцій за: ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску; за неналежне ведення бухгалтерської документації; за неподання або подання не за встановленою формою звітності.

Щодо відтермінування запровадження РРО?

З 01.08.2020, а не з 19.04.2020, набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», який передбачав фіскалізацію ризикових видів діяльності суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

З 01.10.2020, а не з 19.04.2020, набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який, серед іншого, передбачає фіскалізацію розрахункових операцій, що проводяться через програмні РРО, на фіскальному сервері контролюючого органу.

Чи звільнятимуться споживачі від відповідальності за прострочення споживчих кредитів?

Якщо прострочили виконання зобов’язань за споживчим кредитом (не провели вчасно оплату) у період з 01.03.2020 по 30.04.2020 споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем.

Споживач звільняється від сплати неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит.

На період з 01.03.2020 по 30.04.2020 запроваджена заборона на збільшення процентів за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені ч.4 ст.1056-1 Цивільного кодексу України (у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором).

Запроваджено заборону на збільшення процентів і щодо таких договорів:

1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;

2) договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами;

3) кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів;

4) кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;

5) кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом;

6) несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення;

7) кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;

8) кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов’язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.

Чи запроваджений загальний мораторій на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності?

Ні. Не на всі. 

До 31.05.2020 заборонено проводити планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Передбачені виключення у 3-х випадках, за яких планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) можуть проводитись:

  • за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
  • у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

В Законі не міститься заборони на проведення позапланових заходів  зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.