Оцінювання суддів практикуючими адвокатами викликає конфлікт інтересів, – Олександр Рябець


Конкурс до Верховного Суду викликав неабиякий ажіотаж серед юристів, оскільки, як сама ідея, так і процедура мала багато новацій в своїй основі. Цю ситуацію прокоментував голова правління Спілки юристів Одеської області Олександр Рябець.

Насамперед, сам факт проведення конкурсу в вищий орган судової системи є нововведенням, якого раніше не можна було навіть припустити. По-друге, відкритість всіх процедур, кожна з яких розглядалася під мікроскопом. По-третє, участь нового інституту в конкурсному процесі, тобто Громадської ради доброчесності.

На думку юриста, першопрохідці завжди стикаються з ризиками, які неможливо прорахувати заздалегідь. Проте, він зазначив, що завжди є ризики, що очевидні спочатку. Один з них — участь практикуючих адвокатів в оцінюванні професійної етики та доброчесності кандидатів до Верховного Суду.

Нагадаємо, що шість членів ГРД є чинними адвокатами, і саме вони приймають рішення, чи відповідає кандидат зазначеним критеріям. Це називається — конфлікт інтересів.

В “Збірнику висновків і доповідей Венеціанської комісії відносно судів і суддів” зазначено:

Оцінювання суддів за участю прокурорів і адвокатів — це дуже делікатне питання. Звичайно, як прокурори, так і адвокати добре знають сильні і слабкі сторони судді. Однак вони не є незаінтересованними спостерігачами.

Олександр Рябець також детально пояснив негативні аспекти моральної сторони такого відбору:

Кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України, і саме вона приймає остаточне рішення. Але в Громадської ради доброчесності унікальні повноваження — на підставі їх висновків Комісія може прийняти рішення про недоброчесність кандидата. Більше того — всі висновки публічні, а їх обговорення — є в он-лайн режимі. Виходить, що адвокат в прямому ефірі критикує чинного суддю. У своїй практиці він може зіткнутися як з майбутніми суддями Верховного Суду, так і з тими, хто не виграє конкурс, але продовжить роботу в судах нижчих інстанцій.

Аналогічна думка прописана й обрунтована у «Висновку про регламент Громадської ради доброчесності», який був нещодавно презентований в Києві: «… дотримання принципу незалежності судової влади вимагає дотримання загального правила в тому, що практикуючі юристи (адвокати) і прокурори не можуть брати участь в процесі оцінювання суддів. Незважаючи на те, що термін повноважень членів ГРД становить два роки, їх відвід від участі в розгляді інформації про окремому особу внаслідок конфлікту інтересів не є прийнятним варіантом, оскільки протягом двох років практикуючі юристи або прокурори можуть постати перед будь-яким з оцінюваних ними суддів (кандидатів на посаду судді)».

Олександр Рябець висловив надію, що громадські активісти, які, на його думку, однозначно хочуть, щоб відбір суддів відповідав європейським стандартам, прислухаються до рекомендацій Ради Європи. Їхня допомога Комісії не закінчується конкурсом до Верховного Суду. Попереду апеляційної суди, суди першої інстанції і так далі. Скрізь ГРД буде приймати рішення продоброчесність кандидатів. Важливо, щоб це рішення не потрапило під графу «конфлікт інтересів».