Чому законопроект №9140 став яблуком розбрату між НПУ і Мін’юстом: аналіз (оновлено)

Новини Публікації
Дата:
Loyer Hunt
10 хвилин читання

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (реєстр.№ 9140) протягом останнього тижня став своєрідним яблуком розбрату між Міністерством юстиції та Нотаріальною палатою України.

Lойер вирішив узагальнити усі висловлені думки, щоб створити цілісну картину ситуації.

Законопроект №9140 від 1.10.2018 — це ініціатива Міністерства юстиції України щодо запуску інституту Уповноважених осіб Мін’юсту. Вона, за повідомленням Міністра юстиції Павла Петренка, надасть можливість українцям, які живуть у віддалених селах чи містечках, де немає державного нотаріуса, отримати якісні послуги у сфері юстиції.

Так, Уповноважені особи Мін’юсту повинні бути відібрані із кола державних службовців органів юстиції, які вже працюють в системі відповідно до чинного законодавства і, так само як і інші, нестимуть відповідальність за свою роботу. Мін’юст, який регулює та контролює якість роботи нотаріусів, так само здійснюватиме ефективний контроль за якістю добору та подальшої роботи уповноважених осіб.

Вимоги до кандидатів — вища юридична освіта та досвід роботи від 3-х років.

Нові фахівці працюватимуть у віддалених селах та повинні забезпечити потребу громадян у таких послугах, як:

  • оформлення права спадщини і дарування;
  • видача свідоцтв про народження і смерть;
  • засвідчення копій.

Очільник Мін’юсту наголосив, що прийняття цього закону переслідує одну єдину мету – гарантувати однаковий доступ до якісних державних послуг для всіх українців.

Разом з тим, Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію, що покликана розвінчати поширені міфи з цього приводу.

У відповідь на це Нотаріальна палата України також створила інфографіку з основними міфами, які існують щодо законопроекту №9140 та їх спростуванням:

2 жовтня на сайті Нотаріальної палати України було опубліковано проведену експрес-експертизу законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (реєстр.№ 9140).

Нотаріальна палата України висловилась щодо недоцільності прийняття запропонованих вказаним законопроектом змін, з огляду на існування державного нотаріату та уповноважених посадових осіб місцевого самоврядування, які  на сьогодні  забезпечують  реалізацію громадянами, що мешкають у сільській місцевості, та іншими соціально незахищеними верствами населення своїх економічних прав, зокрема права власності, оренди землі тощо.

Законопроектом пропонується розширити коло осіб, діяльність яких буде спрямована на надання  нібито адресних послуг населенню у сферах нотаріату та державної реєстрації. Насправді ж створюється альтернативна нотаріату  структура в особі уповноважених осіб органів юстиції, які призначаються на посаду і звільняються з посади головним територіальним управлінням юстиції за погодженням з Міністерством юстиції, що є нонсенсом і ставить під сумнів неупередженість та  незалежність роботи  цих посадових осіб (наразі лише кандидатури начальників головних управлінь юстиції та їх заступників проходять погодження у Міністерстві юстиції), — йдеться в повідомленні.

Нотаріальна палата підсумувала недоцільность прийняття запропонованих вказаним законопроектом № 9140 змін, оскільки останні:

  • руйнують основи децентралізації в Україні, оскільки законопроект нівелює можливість здійснення законних повноважень щодо оформлення спадщини та надання певних реєстраційних послуг територіальними громадами;
  • призведуть до значних корупційних ризиків та зловживань, адже уповноважені особи  органу юстиції призначатимуться територіальними управліннями юстиції, які здійснюють контроль за нотаріатом;
  • відкривають великі можливості для рейдерських захоплень, оскільки уповноважені особи  органу юстиції зможуть реєструвати права на землю, договори купівлі-продажу, дарування та міни, правочини щодо іншого нерухомого майна та корпоративних прав тощо, при цьому не прив’язуючись до  відповідної території;
  • ставлять під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та їх якість – уповноваженим особам органу юстиції  надано право вчиняти нотаріальні дії без  спеціального свідоцтва, без трирічного досвіду роботи у нотаріаті, без кіберзахисту робочого місця.

Міністерство юстиції, в свою чергу, наступного ж дня оприлюднило на своєму офіційному сайті спростування думки про те, що законопроект несе будь-які рейдерські загрози.

4 жовтня у своєму спільному з Президентом Нотаріальної палати Володимиром Марченком відеоблозі заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова повідомила, що законопроект №9140, який передбачає створення уповноважених осіб Мін’юсту, не містить жодних норм, які могли б бути будь-яким чином використані для рейдерських атак.

Жодного рейдерства за цим законопроектом не може бути. У ньому мова йде виключно про оформлення уповноваженими особами Мін’юсту спадщини, заповіту, оформлення договору дарування, оформлення договору довічного утримання. Корпоративні права можуть бути зареєстровані уповноваженим лише у тому випадку коли вони є в складі спадкової справи. Жодних договорів купівлі-продажу, жодних реєстрації бізнесу і так далі. Щоб шукати тут рейдерство потрібно мати хіба що хвору фантазію, — сказала Олена Сукманова.

За словами Олени Сукманової, спочатку цей законопроект викликав неоднозначну реакцію з боку професійної, в тому числі нотаріальної спільноти.

Ми провели тригодинне обговорення з Нотаріальною палатою для того, щоб зняти всі зауваження, що стосувалися створення нібито квазінотаріату. Ми дійшли згоди і оперативно внесли зміни до цього законопроекту, які були озвучені під стенограму в процесі розгляду законопроекту комітетом, — зазначила заступник Міністра юстиції.

Йдеться, зокрема, про те, що уповноважена особа Мін’юсту має право з’явитися у відповідному районному центрі тільки у тому випадку, якщо там працює менше двох нотаріусів, на відповідну кількість населення, а в окремих випадках — тільки за згодою Нотаріальної палати, зазначила Олена Сукманова.

Президент Нотаріальної палати Володимир Марченко, у свою чергу наголосив, що спільними зусиллями з Міністерством юстиції буде зроблено все необхідне, щоб у всіх містах, де сьогодні немає нотаріусів вони з’явилися. Він зазначив, що всі питання, які могли викликати сумніви, були зняті і що під час подальшого доопрацювання цей закон буде вдосконалено.

5 жовтня відбулося позачергове засідання Ради Нотаріальної палати України в режимі онлайн.

На засіданні вирішено (Протокол № 45) оприлюднити позицію Ради НПУ про те, що прийняття законопроекту № 9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» є категорично неможливим.

Також було вирішено розробити альтернативний законопроект, в якому врахувати наступне:

  • змінити процедуру надання повноважень із вчинення нотаріальних дій нотаріусами прилеглих округів по округу, у якому менше 2 нотаріусів;
  • встановити обов’язок особи, яка призначається на посаду державного нотаріуса або реєструє приватну нотаріальну діяльність вперше, відпрацювати 3 роки у окрузі, у якому менше 2 нотаріусів;
  • зберегти та підтримувати роботу державних нотаріальних контор, піднімати престиж професії державного нотаріуса шляхом збільшення соціальних гарантій тощо;
  • до державних нотаріальних контор, які не мають нотаріусів, відряджати нотаріусів з інших адміністративно-територіальних одиниць відповідного регіону на тимчасовій основі;
  • ініціювати зменшення та спрощення нотаріального діловодства по оформленню спадкових справ та оформленню/передачі реєстраційних справ.

В той же час, члени Комітету під час обговорення проекту Закону №9140 від 01.10.2018 наголосили на необхідності його прийняття, проте зауважили, що деякі положення законопроекту, ще на етапі першого читання необхідно виключити та вдосконалити, а саме:

1. не надавати уповноваженій особі органу юстиції права здійснювати державну реєстрацію прав на бізнес та нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що належать громадянам України, які проживають (зареєстровані) у сільській місцевості, а лише здійснювати таку реєстрацію з нерухомим майном та об’єктом незавершеного будівництва в результаті вчинення нотаріальної дії. У зв’язку з цим, в абзаці третьому підпункту 3 пункту 1 розділу І законопроекту необхідно виключити слова «а також у разі державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, що належать громадянам України, які проживають (зареєстровані) у сільській місцевості»;

2. із переліку нотаріальних дій, що вчинятимуться уповноваженими особами органів юстиції необхідно виключити посвідчення договорів купівлі продажу та міни, а надати право  посвідчувати лише договори дарування, довічного утримання, заповіти, довіреності. У зв’язку з цим,  абзац четвертий підпункту 12 пункту 5 розділу I законопроекту викласти у такій редакції:

1) посвідчують правочини (договори дарування, довічного утримання, заповіти, довіреності) та засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

3. обмежити запровадження інституту уповноважених осіб органів юстиції лише, якщо в нотаріальному окрузі немає нотаріуса або в нотаріальному окрузі з населенням більше 10 000 осіб здійснює нотаріальну діяльність менше двох нотаріусів та в окремих випадках за погодженням з Нотаріальною палатою України, а не на всі села, селища, селища міського типу та містах районного значення де вже здійснюють діяльність нотаріуси. У зв’язку з цим, у абзаці четвертому підпункту 1 пункту 5 розділу I законопроекту перед словом «Для» доповнити словами «У разі якщо в нотаріальному окрузі немає нотаріуса або в нотаріальному окрузі з населенням більше 10 000 осіб здійснює нотаріальну діяльність менше двох нотаріусів та в окремих випадках за погодженням з Нотаріальною палатою України»;

4. підвищити кваліфікаційні вимоги до уповноважених осіб органів юстиції, та передбачити збільшення з двох до трьох років перебування на посадах безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, державної реєстрації або консультантом державної нотаріальної контори. У зв’язку з цим, у абзаці третьому підпункту 5 пункту 5 розділу I законопроекту слово «два» замінити словом «три»;

5. надати право не лише уповноваженій особі органу юстиції, а й нотаріусам виконувати функцію державного реєстратора в результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі) у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи. У зв’язку з цим, абзац четвертий підпункту 2 пункту 2 розділу І проекту Закону перед словом «уповноважена» доповнити словами «Нотаріус та».

Саме цими поправками, знімається напруга навколо цього законопроекту та відкривається можливість всім бажаючим суб’єктам права законодавчої ініціативи доопрацювати законопроект до другого читання, переконані в Комітеті.

6 жовтня на сайті Нотаріальної палати України було опубліковано повідомлення про те, що народні депутати починають відкликати свої підписи зі списку ініціаторів проекту Закону №9140.

Так, народний депутат Віктор Бондар, що зазначений як один із ініціаторів проекту, звернувся до голови Верховної Ради України Андрія Парубія із заявою про відкликання свого підпису та вимогою прибрати  своє прізвище на сайті парламенту зі списку ініціаторів №9140, за що Нотаріальна палата України висловлює йому подяку.

9 жовтня Нотаріальна палата України звернулася з відкритим листом до Міністерства юстиції щодо проекту Закону України №9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості», мотивуючи своє звернення тим, що законопроект «містить реальні загрози конституційним правам і свободам громадян, а також суперечить Конституції України, європейським зобов’язанням України у сфері прав людини».

Як зазначається, з моменту реєстрації законопроекту до НПУ надійшла велика кількість звернень від регіональних відділень, громадських експертних організацій та нотаріусів щодо неприйнятності положень законопроекту. Зокрема, проблема полягає у тому, що «управління юстиції здійснюють шалений тиск на державних нотаріусів та в «приказному» порядку зобов’язують їх «провести інформаційні та правороз’яснювальні заходи, направлені на інформування населення щодо переваг вказаного законопроекту, а про проведену роботу прозвітувати до 12.10.2018 р., шляхом надання фото-, відеоматеріалів на електронну адресу управління з питань нотаріату».

Рада НПУ обурена таким відвертим незаконним та брутальним зловживанням адміністративним ресурсом з боку територіальних управлінь юстиції у справі щодо законопроекту №9140,— йдеться у зверненні НПУ.

Повна версія листа опублікована на сайті Нотаріальної палати України.

В свою чергу Міністерство юстиції України запевнило, що здійснює свою діяльність відкрито та згідно з вимогами чинного законодавства.

Міністерство юстиції діє відповідно до покладених на нього завдань, які передбачені Положенням про Міністерство юстиції України (далі — Положення, http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF ), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228 та розміщені у відкритому доступі,— йдеться у повідомленні.

Так, відповідно до Положення Міністерство юстиції здійснює формування правової політики в державі, інформування громадян про їх права і свободи, реалізацію проектів, пов’язаних із правопросвітництвом.

Таким чином, інформування щодо мети та новацій проекту Закону №9140 щодо надання жителям села окремих, чітко визначених нотаріальних послуг, таких як оформлення спадщини, дарування, видача свідоцтв про народження та смерть, жодним чином не суперечить існуючим нормам законодавства.

Так, у Міністерстві юстиції нагадали, що дане відомство формує і реалізовує політику у сфері нотаріату. Складовою формування державної політики є розробка законопроектів та інформування громадян щодо переваг та недоліків законопроектів у відповідних сферах політики.

Відтак, звинувачення, висунуті Марченком В.М., у Міністерстві юстиції України вважають необґрунтованими.

Lойер продовжує слідкувати за оновленнями.