Зміни 2021: які закони наберуть чинності в новому році?
Разом з новорічними та різдвяними святами прийшли й зміни у законодавство. Одні з них набули чинності у перший день нового року, інші — набудуть протягом січня.
Нижче про основні зміни.
Закон «Про Державний бюджет України на 2021 рік»
15 грудня 2020 року Верховна рада прийняла ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Закон вже підписаний Президентом.
У Державний бюджет України 2021 закладено:
- доходи державного бюджету на 2021 рік — 1 трлн 84 млрд 34 млн 307 тис. грн;
- видатки держбюджету — 1 трлн 320 млрд 152 млн 623 тис. грн.
Граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України визначено в сумі 246 млрд 635 млн 500 тис. грн.
Поруч з цим, Закон встановлює мінімальні розміри заробітної плати на 2021 рік. Від її розмірів залежать величини податків і зборів, соціальних стандартів та гарантій. Про це ми вже розповідали тут ??
Також у 2021 році в Україні двічі підвищать мінімальну пенсію, а також проведуть кілька етапів додаткових нарахувань різним категоріям пенсіонерів. З 1 грудня 2020 року мінімальну пенсію планово підвищили з 1712 грн до 1769 грн — відповідно, на 1 січня 2021 року вона збережеться на рівні 1769 грн.
Подальше підвищення пенсій заплановано на:
- 1 липня 2021 — з 1769 до 1854 гривень (на 4,8%);
- 1 грудня 2021 — з 1854 до 1934 гривень (на 4,3%).
Окремо відзначимо, що у держбюджеті-2021 на охорону здоров’я передбачено майже 160 млрд грн, на розвиток освіти і науки спрямовано майже 170 млрд грн. Видатки на національну безпеку та оборону передбачені в обсязі 267 млрд грн, або 5,93% ВВП.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій»
З 1 січня 2021 року набуває чинності закон № 891-ІХ, який Верховна Рада прийняла ще у вересні. Його розробили через зростання попиту на мікрокредитування та необхідність унормування цієї сфери.
- Обмеження сум штрафів та пені
Кредитні договори, які укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів (регулюються нормами Закону «Про споживче кредитування»).
Максимальна сукупна сума штрафів та пені за порушення зобов’язань договору про споживчий кредит (розмір якого не перевищує мінімальної заробітної плати), не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може збільшуватися за домовленістю сторін.
- Заборона зміни процентної ставки
Закон закріплює заборону змінювати процентну ставку за такими кредитам (як і порядок її обчислення, порядок сплати відсотків у бік погіршення умов для споживача). Досі дуже поширеною проблемою ставало нерозуміння повної вартості кредиту та санкцій у випадку прострочення, які могли потроїти чи навіть збільшити борг людини в десятки разів.
- Умови щодо кредитної історії
Відтепер обов’язковою умовою укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації щодо нього та цього кредиту. У разі ненадання такої згоди споживачем, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.
Ще однією новацією є встановлення обов’язку для кредитодавця передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів хоча б до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій. Раніше на дану процедуру законодавством передбачалося сім днів, тепер же цей строк обмежений двома днями.
- Обмеження щодо кількості «швидких кредитів»
Закон обмежує можливість отримувати безмежну кількість швидких кредитів без наміру їх повертати — це зроблено задля захисту фінансових установ від збільшення проблемної заборгованості.
Більше про ринок мікрокредитів ви можете дізнатися у цій статті ??
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
З січня, проте лише 16, розпочинає діяти стаття 30 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Після ухвалення закону набуття нею чинності відклали на 18 місяців — тепер вони спливають.
Ця стаття зобов’язує всіх постачальників послуг в Україні, незалежно від форми власності, обслуговувати споживачів виключно українською мовою (крім альтернативного прохання клієнта).
«У супермаркеті і в інтернет-магазині, в кафе, банку, на АЗС, в аптеці або бібліотеці та тому подібне — обслуговування лише українською. Тільки на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою», — нагадав про суть норми мовний омбудсмен Тарас Кремінь. У разі порушення такого правила він закликав українців звертатися до офісу уповноваженого із захисту державної мови.
Важливі аспекти статті 30 закону про українську мову передбачають такі норми:
- українська як державна мова визнається мовою обслуговування споживачів в Україні;
- інформація про товари і послуги (зокрема в інтернет-магазинах та інтернет-каталогах) також має надаватися державною мовою, але може дублюватися іншими мовами;
- при наданні такої інформації допускається використання слів, скорочень, абревіатур і позначень англійською мовою і/або з використанням літер латинського і/або грецького алфавітів;
- на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін.
Більше деталей та особливостей застосування цього закону тут ??
Єдиний рахунок
З 1 січня 2021 року більшість податків і зборів можете оплачувати через єдиний рахунок. Відповідні зміни до Податкового кодексу України (ПК) та Кримінального кодексу України внесли закони України від 13.04.2020 № 559-IX та від 04.10.2019 № 190-IX.
Утім, це не стосується сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального і спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу), яку сплачують до бюджету державні та комунальні унітарні підприємства.
Порядок функціонування єдиного рахунку встановлює Кабмін.
Так, платник податків може через електронний кабінет:
- подати повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
- визначити напрямок використання суми помилково та/або надміру сплачених податків та пені;
- переглядати інформацію за єдиним рахунком.
Проте, якщо оберете єдиний рахунок, то до кінця звітного року відмовитися від його використання не вдасться.
Відстрочили тотальне застосування РРО
Так, завдяки Закону України від 01.12.2020 № 1017-ІХ до 01.01.2022 ФОПи-єдинники 2—4 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати (1 320 000 грн), не застосовують РРО та/або ПРРО незалежно від обраного виду діяльності.
Виняток становлять спрощенці, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння
ФОП-єдинники можуть вести облік доходів і витрат у довільній формі
Закон України від 14.07.2020 № 786-IX та наказ Мінфіну № 728 з 1 січня скасували форми:
- Книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ;
- Книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ.
Відповідно скасували й Порядки їх заповнення та обов’язкову реєстрацію книг.
Натомість ФОПам-єдинникам 1—2 груп та 3-ї групи неплатникам ПДВ та ФОПам-єдинникам 3-ї групи платникам ПДВ надали право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Вони можуть вести облік як у паперовому, так і в електронному вигляді.
За власним бажанням ФОП може продовжити заповнювати книгу обліку за раніше чинними формами, але вже не реєструвати цю книгу у контролюючих органах.
Книгу обліку минулих років ФОП має зберігати 3 роки на випадок перевірки
Міжнародні договори з Британією та Ізраїлем
З 1 січня набули чинності дві угоди про вільну торгівлю України: зі Сполученим королівством та Ізраїлем.
Угода про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії, яка запрацювала з 1 січня 2021 року, замінить у двосторонніх відносинах з Великою Британією Угоду України про асоціацію з Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами.
Наголошено, що новий міжнародний договір базується на Угоді про асоціацію з ЄС та є її продовженням у двосторонніх відносинах між Україною та Сполученим королівством.
Документ надає вільний доступ на британський ринок для 98% української продукції, а з 2023 року для України буде лібералізовано ще 2%.
А от Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем підписали ще 21 січня 2019 року, проте запрацювала вона лише з 1 січня цього року.
На відміну від поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, яка стосується товарів, послуг, захисту прав інтелектуальної власності, угоду з Ізраїлем можна назвати класичною: її головний компонент — домовленості про зниження або скасування ввізних мит.
Так, Угода передбачає скасування ввізних мит на певну кількість промислових товарів (крім ювелірних виробів). Нульове мито діятиме на 60% агропромислових товарів з ізраїльської сторони та 34% — з української.
Джерело: president.gov.ua, TaxUkraine, golovbukh.ua, nv.ua, ligazakon.ua, news.dtkt.ua, ukurier.gov.ua, 1gl-vip.expertus.ua
Фото: Pexels, PixaBay