За права відповідає виконавець процесуальних дій, а не запитуюча сторона, — ЄСПЛ


Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод покликана гарантувати права та свободи, які є практичними й ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

На цьому наголосив Європейський суд з прав людини, який розглянув справу «Віси проти Словаччини» (№ 70288/13), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

В ході проведення обшуку в братиславському офісі австрійського бізнесмена Стефан Віси органи прокуратури Словаччини вилучили електронні носії інформації. Слідча дія проводилася за запитом австрійських правоохоронців, які підозрювали підприємця у шахрайстві, розголошенні таємниці та операціях з використанням конфіденційної інформації.

Згодом конституційний суд Словаччини встановив, що дозвіл на обшук і конфіскацію не охоплював офіс С.Віси. Оскільки конфіскація була незаконною, вилучені предмети необхідно було повернути. Що і було зроблено… Через два роки адвокату підприємця повернули вилучені носії інформації, але одразу ж вилучили на підставі іншого доручення правоохоронних органів Австрії.

Оскарження законності таких процесуальних дій у Словаччині не мало успіху. Національні органи посилалися на те, що Віси мав можливість бути особисто присутнім при поверненні предметів, але не зробив цього.

Повторне вилучення інформації Віси оскаржив до ЄСПЛ, стверджуючи, зокрема, що ця інформація була пов’язана із його комерційною діяльністю, а також стосувалася відносин адвоката з клієнтом, тобто містила адвокатську таємницю. То ж підприємець наполягав на порушенні права на повагу до приватного і сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У Страсбурзі припустили, що повторне вилучення могло бути необхідним і подібне втручання може відповідати критеріям, встановленим у ч. 2 ст. 8 Конвенції у контексті запобігання злочинам.

Але у питанні критерію необхідності в демократичному суспільстві ЄСПЛ мав іншу думку. Хоча заявник і мав можливість оскаржити вилучення інформації в Австрії (австрійські органи проводили розслідування, словацькі – лише виконували доручення), втім «конвенція покликана гарантувати права та свободи, які є практичними й ефективними, а не теоретичними або ілюзорними». Саме тому, на думку ЄСПЛ, саме Словаччина мала забезпечувати права Віси, гарантовані Конвенцією.

Суд не побачив достатніх підстав для відхилення скарг бізнесмена, який до того ще й не мав ефективних гарантій захисту від зловживань. Отже, суд у Страсбурзі дійшов висновку про те, що дії правоохоронців не могли розглядатися як відповідні законній меті, отже, вони не були необхідні в демократичному суспільстві

На підставі цього ЄСПЛ констатував факт порушення ст.8 Конвенції.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Віси проти Словаччини» (№ 70288/13) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.