Юридичне оформлення стартапу в Україні та залучення інвестицій


Про що варто подумати стартаперам, коли вони тільки починають будувати свій бізнес або навіщо укладати «джентльменський договір».

Домовитися можна про все

Startup — інноваційний проєкт у сфері IT, тобто новий продукт, який розпочинає свою діяльність. 

Wikipedia® трактує стартап (стартап-компанія), як нещодавно створену компанію (імовірно, ще не зареєстровану офіційно, але серйозно планує стати офіційною), що будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій, не вийшла на ринок або ледве почала на нього виходити та що володіє обмеженим набором ресурсів. 

Про що варто подумати на початку? 

Стартапери будують свій бізнес на основі інновацій, глобальних або локальних (в інших країнах це вже не є інновацією). Однак, на етапі зародження стартапу необхідно подумати про кінець, тобто фінальну ціль, яку плануєте досягти. Та, для забезпечення успіху та дотримання домовленостей необхідно запобігати конфліктам учасників.

Дуже часто під впливом ейфорії та кар’єрного злету, так і при занепаді, бізнес-партнери забувають про свої домовленості та зобов’язання в усному вигляді. Спосіб вирішення та уникнення неприємних ситуацій, що можуть вплинути на фінансовий стан — є укладення договору про співпрацю між стартаперами. Цей документ має аналогову назву — «джентльменський договір».  Згаданий механізм допоможе зафіксувати зобов’язання, розв’язати або попередити проблему між особами, які співпрацюють разом. 

У  договорі потрібно зазначати істотні умови, які не суперечать вимогам законодавства України, та не порушують прав сторін та третіх осіб. Такі умови можуть бути: про те, що попередні домовленості скасовуються та починають діяти з моменту підписання договору про співпрацю із зазначенням формулювання «що сторона зобов’язується зробити», а не «сторона робить», волевиявлення двох сторін, ціна договору (платність або безоплатність), строк (може бути як визначеним, так і невизначеним, проте, як варіант, можна зазначати тривалий термін, наприклад, 50 років; на  строк пов’язаний із досягненням цілі співробітництва). 

Предметом такого договору є врегулювання відносин спільної діяльності без створення юридичної особи. Моделюємо ситуацію: сторона 1 надає стороні 2 інвестицію у вигляді та кількості, визначений договором, для здійснення стороною 2 своєї діяльності, зазначеної в договорі, з метою одержання прибутку від реалізації інвестицій, сторона 2 використовує інвестиції сторони 1 у своїй діяльності та сплачує стороні 1 виплату за інвестицію.  За допомогою вищезгаданого договору реалізується бартер коштів одних учасників на досвід, вміння та часу інших. Проте, це можуть  бути не тільки гроші так і програма, комп’ютерна техніка, засоби зв’язку, та ін..

Перед укладенням договору необхідно відповісти на питання:

  • Хто є суб’єктами договору (фізична особа, фізична особа-підприємець)?
  • Чи бажаєте нотаріального посвідчення договору?
  • Чи будуть спори за договором розглядатися  судами загальної юрисдикції чи третейським судом?
  • Передбачається положення про конфіденційність?
  • Чи передбачаються положення про форс-мажорні обставини?
  • Який порядок зміни та припинення дії договору?

Важливо зазначити в договорі, що це не є попереднім договором, ані договором про спільну діяльність, у зв’язку з нюансами оподаткування, а саме результати спільної діяльності без створення юридичної особи, починаючи з 01.01.2015 договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств. Так, Податковий кодекс України не встановлює особливого порядку оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи. Однак,  платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На початку діяльності стартапу, учасники не мають прибутки і не мають проблем зі сплатою податків. Але з отримання прибутку постає питання про адміністративну відповідальність за несплату податків з прибутку. Тому важливо, щоб учасники стартапу були зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності та сплачували податки самостійно.

Хочу наголосити, що Цивільний кодекс України дозволяє укладати договори, не передбачені чинним законодавством.

Залучення додаткових коштів

Ви створили програму і шукаєте інвестора? Маю декілька юридичних шляхів для отримання інвестицій:

Перший спосіб, шляхом внесення змін до договору про співпрацю та залучення через пошук додаткового інвестора або бізнес-ангела, ментора.

Другий спосіб, що доволі популярний за кордоном ⎯ краудфандинг – збір коштів з великої групи людей, який залучає додаткові фінанси до проєкту. Правила передбачають, що учасник має бути повнолітньою, фізична так і юридична особа, мати рахунок у банку.

Серед найбільш відомих платформ залучення коштів є Indiegogo, Kickstarter (на сьогодні українці не можуть подавати заявки). Petcube, Iblazr, romadske.tv створені українцями та стали відомими завдяки цим платформам. 

Автор: Юлія Довгопола, юрисконсультка (IT право)

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у цьому розділі.