Як стягнути з дружини гроші, отримані чоловіком за борговою розпискою
Кажуть, є три речі, які можуть дуже сильно прив’язати двох людей один до одного. Перше — це дружба, друге — любов, а третє — непогашений борг…
В країні надвисоких кредитних відсотків, розквіту «манівео» та фінансових пірамід, брати в борг гроші за розпискою стало звичайною справою. Тим паче, зі своїм щедрим другом або родичем можна обійтись усною домовленістю, написати боргову розписку та не укладати письмовий договір. А ще вдалою ідеєю буде надати паспорт своєї дружини, начебто гарантуючи виконання свого зобов’язання.
Але, так часто буває, що позичальник бере кошти та зникає, відсутні майнові активи на які можливо зробити стягнення. Водночас, його дружина публікує нову світлину в Instagram та вихваляється новеньким автомобілем. І постає логічне запитання: чи можливо стягнути грошові кошти з дружини?
Що каже законодавство?
Цивільний кодекс України передбачає можливість на підставі усного або письмового договору позики передавати грошові кошти у борг.
Законодавство не передбачає обов’язкового нотаріального посвідчення договору позики як і не передбачає обов’язкової письмової згоди дружини на отримання її чоловіком коштів у борг.
Боргова розписка – це текстовий документ, який видається боржником позикодавцеві за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору і зміст умов договору, так і факт отримання боржником від позикодавця певної грошової суми.
У частині 3 статті 61 СК України зазначається: якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дане положення кореспондується із частиною 4 статті 65 СК України, яка визначає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
Відповідно до частини 2 статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
Таким чином, у випадку, якщо чоловік отримав у власність грошові кошти внаслідок укладення договору позики, то у дружини за певних умов виникає зобов’язання щодо повернення таких грошових коштів разом із чоловіком, а саме:
1) якщо об’єктивно договір позики було укладено в інтересах сім’ї;
2) якщо одержане майно за договором позики було використано в інтересах сім`ї.
Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).
Тобто, на рівні закону закріплено об`єктивний підхід, оскільки він не пов`язує виникнення обов`язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. Навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору він вважатиметься зобов`язаною особою.
Наприклад, якщо договір позики укладається, з метою придбання помешкання, котре використовується як місце проживання подружжя. Або придбання спільного транспортного засобу, або капіталовкладення для розвитку підприємства або придбання іншого спільного майна, то можна кваліфікувати другого з подружжя як боржника.
Судова практика
При підготовці позовної заяви про стягнення боргу виникає наступне логічне питання, дружина частково чи солідарно з чоловіком відповідає за порушення зобов’язання?
Судова практика щодо даного питання досить неоднозначна та має два підхода тлумачення.
Перший підхід тлумачення полягає в тому, що частина 4 статті 65 СК України свідчить, що вказана норма СК України хоча й містить положення про виникнення обов’язків у другого з подружжя, однак не кваліфікує ці обов’язки як солідарні, а тому до відносин щодо зобов’язань подружжя повинні застосовуватись приписи статті 540 ЦК України про часткові зобов’язання, а не правила статті 541 ЦК України про солідарні зобов’язання.
Такий підхід до тлумачення статей 540 і 541 ЦК України висловлено і Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 05 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (провадження №14-81цс18), у постанові від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц (провадження №14-178цс18), у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №569/96/17 (провадження №14-386цс18), у постанові від 23 січня 2019 року у справі №712/21651/12 (провадження №14-526цс18).
Другий підхід тлумачення полягає в тому, що внаслідок укладення договорів позики (кредиту) одним із подружжя, у подружжя виникає зобов’язання в інтересах сім’ї у вигляді повернення позиченої грошової суми, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі №524/10257/15-ц (провадження №6-486цс16), у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі №334/5907/14-ц (провадження №6-539цс16).
Разом з тим, 30 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у постанові №638/18231/15-ц (провадження №14-712цс19) поставила розставила всі крапки над “і” та зазначила, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов’язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім’ї, якщо питання про поділ цих зобов’язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов’язаннями солідарно усім своїм майном.
Отже, стягнути з дружини грошові кошти, отримані чоловіком за борговою розпискою можливо. Однак саме позивачем необхідно довести належними та допустимим доказами, що боржник уклав договір позики в інтересах сім’ї, а одержані в борг грошові кошти витратив в інтересах сім’ї.
Тому наявність паспорту або нових світлин в Instagram буде недостатньо для стягнення грошових коштів саме з дружини. Пам’ятайте, що при укладенні договори позики варто зазначати на які потреби позичальник бере грошові кошти, а також не зайвим буде отримати письмову згоду дружини на укладання відповідного договору.
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».
