ВС вказав, що звільняє від відповідальності платників ЄСВ за несвоєчасну сплату

Факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до них заходів впливу та стягнення за невиконання обов’язків платника єдиного внеску з огляду на пряму дію норми Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов’язків платника єдиного внеску.

Обласна комунальна установа «Луганський обласний центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень» звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області, в якому просила скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку й здійснюють свою діяльність на території проведення АТО, не застосовується відповідальність у вигляді штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов’язків платника єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО.

Із прийняттям Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» було внесено зміни до Закону України № 2464-VI. Цими змінами передбачено, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або воєнного чи надзвичайного стану.

Велика Палата ВС враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06). Позиція полягає в тому, що у випадку, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий підхід для осіб. Тобто, норми законодавства завжди трактуються на користь особи.

Позиція відповідача стосовно необхідності подання сертифіката Торгово-промислової палати України як умови для звільнення від штрафу та/або пені за несвоєчасне та/або не в повному обсязі нарахування, обчислення чи сплату єдиного внеску, є необґрунтованою вимогою. Щодо подання заяви як обов’язкової підстави для звільнення від виконання обов’язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI, Велика Палата ВС також зазначає, що її подання є додатковою умовою для списання і надалі ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов’язань по єдиному внеску, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Платник єдиного внеску має можливість подати заяву протягом тридцяти днів після закінчення АТО.

Натомість звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо в Законі України № 2464-VI і не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій та адресована насамперед особам, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних і фінансових санкцій.

Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України в рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Велика Палата ВС додатково зазначає, що ці висновки належить застосовувати в адміністративних справах за зверненням платника єдиного внеску до суду з позовом до органів доходів і зборів з вимогами скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI.

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18; провадження № 11-532заі18) можна ознайомитися за посиланнямhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77911136.