Верховний Суд розмежував поняття «митний контроль» та «митне оформлення»


Позивач оскаржує дії працівників митного поста щодо проведення переогляду транспортного засобу з вантажем та його затримки через проведення додаткових перевірочних заходів.

Як інформує прес-служба, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає помилковими доводи скаржника, що митний контроль є складовою частиною митного оформлення при переміщенні товарів, транспортних засобів через митний кордон України, оскільки ці дві правові категорії  – митний контроль та митне оформлення – відрізняються за своїм змістом та являють собою два різні процеси, які мають свої власні системні характеристики.

Так, відповідно до ст. 4 Митного кодексу України (далі – МК України) митне оформлення – це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з приписами ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль закінчується після здійснення їх митного оформлення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

На підставі наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що під митним контролем товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають з моменту заявлення митного режиму (шляхом подання митної декларації) до фактичного перетинання ними митного кордону України (отримання дозволу від митного органу).

Таким чином, навіть після завершення митного оформлення товару, яке в цьому випадку було здійснено на внутрішньому митному посту, митні органи у пункті пропуску на митному посту уповноважені були здійснювати митний контроль товару шляхом проведення передбачених МК України контрольно-перевірочних заходів до фактичного перетинання таким товаром митного кордону України.

Водночас на підставі викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при обґрунтуванні рішень помилково виходили з того, що митний контроль включає також митне оформлення, оскільки ці правові категорії не співвідносяться як загальне та окреме, проте це не вплинуло на правильність прийнятих судових рішень у зазначеній справі.

Постанова Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 807/3168/14 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/71692611.