«Ты кто такой? Давай, до свидания!»: чи допускатимуть судді не адвокатів до процесу?

Раніше в паперових журналах та газетах була рубрика «Нам пишуть», куди надходило багато різних думок читачів, що рефлексували на опубліковані матеріали. У нас такої рубрики немає, та й не планували її робити.

Але декілька днів тому ми отримали лист з реакцією на новину про те, що в Україні запровадили розширене самопредстваництво. Пам’ятаєте, даний закон з 1 січня 2020 року мав би вирішити проблему представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування?

Ми вирішили його опублікувати (навіть залишили цитування норм), бо, на наш погляд, він стосується актуальної теми. А сам автор доводить нам, що проблема представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування з 1 січня 2020 року вирішена не буде.

«Ваша новина «ВРУ прийняли закон щодо самопредставництва державних органів в суді» реально сколихнула всіх довкола, бо ми вважали, що прийнятий закон вирішить проблему представництва в судах органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Нам здавалось, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування власними силами будуть представляти свої інтереси в судах.

Але, готуючись до 1 січня 2020 року, ми дійшли до неочікуваного висновку, що проблема не вирішена, а прийнятий закон лише її маскує та надає хибну надію. Самопредставництво в судах відміняється.

Пам’ятаєте, в Конституцію України було внесено зміни, та доповнено статтею 131-2 щодо представництва адвокатів в суді? Ось витяг із неї:

«…Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.»

Із положень (до речі, допоки чинні) можливо зробити два головних висновки:

• Лише адвокат здійснює представництво юридичної /фізичної особи в суді, та
• Існують виключення, за яких представництво особи в суді може здійснювати не адвокат, і ці випадки є обмеженими.

З представництвом в трудових, соціальних та інших спорах все зрозуміло. Для визначення малозначних спорів варто кожного разу дивитись процесуальні кодекси: ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України та ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України. В усіх цих справах представниками можуть бути не адвокати.

Здається, що нікому не потрібно пояснювати, що є загальні та спеціальні положення. Так ось,  згадана норма ст.131-2 Конституції – це загальна норма, яка поширюється для всіх.

Крім загальних норм є ще і спеціальні норми, якими в даному випадку є пп.11 п.16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, яка чітко вказує:

«Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року».

Чи знайдете в даній нормі можливість самопредставництва органів державної влади в судах? І ми не знайшли. Натомість, дана норма чітко та однозначно фіксує, що лише адвокати з 1 січня 2020 року можуть здійснювати представництво в судах. Норма, не має жодних виключень. Жодних. Плюс, це норма прямої дії.

Що ж фіксує Закон №2231 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо  розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді»?

Головне – він вносить однакові зміни до кодексів, щодо можливості представництва в судах органів державної влади та органів місцевого самоврядування:

«Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо (самопредставництво органу державної влади, органу місцевого самоврядування), або через представника».

Отже, поруч із можливістю самопредставництва (креівник або інша уповноважена особа), що передбачено в Законі №2231, маємо норми прямої дії Конституції України, які дозволяють лише адвокатам представляти в судах інтереси органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
І маємо ситуацію, що судді, керуючись саме нормами прямої дії Конституції України, з 1 січня 2020  року можуть не допускати не адвокатів до представництва в судах у справах із органами державної влади та органів місцевого самоврядування. І це буде цілком обґрунтовано».

Занепокоєний Валерій з держоргану

Ок, гайс, які маєте думки, щодо піднятого питання? І чи будуть судді допускати з 1 січня 2020 року до участі в судових засіданнях працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування?