Тут могли б бути роялті, але патенти підвели

П’ять історій про відомі винаходи, власники яких думали про патенти зовсім не в першу чергу.

Ми звикли користуватися кредитною карткою, грати монополію і навіть спінер – це частинка наших захоплень. Часто не задумуємося про створення звичних речей, а тим більше не знаємо творців таких винаходів. Буває й так, що творці винаходу самі винні у цьому. Не запатентувавши право на винахід, вони можуть назавжди забути про своє творіння. Ми розповімо про відомі винаходи, власники яких не відчули на собі всю популярність.

Винахідники завжди перебувають у стані активної розробки винаходів. Патент – це той документ, який допоміг би спати хоч трішки спокійніше. Пропонуємо 5 історій винаходів, власники яких думали про патенти зовсім не в першу чергу. 

Визнання приходить не зразу

Металева чи пластмасова пластинка із підшипником посередині – так, це спінер. Декілька років тому це був найтрендовіший кишеньковий анти стрес. Мало-хто здогадується, що засновниця так і не отримала шалених прибутків, а історія іграшки розпочалася ще в минулому столітті. В далекому 1993 році науковиця Кетрін Хеттінгер запатентувала свій винахід. Одразу очікуваного прибутку вона не отримала, а компанія з виробництва іграшок передчасно розірвала договір із Кетрін. Строк дії патенту завершувався 2005 року, Хеттінгер не продовжила його. Велика популярність до іграшки прийшла тільки через десяток років. У 2016 офісний працівник вигадав спосіб, як заспокоїти себе перед важливими зустрічами. Так він із другом подали спільну заявку на патент вдруге, а Хеттінгер залишилася без роялті і дотепер.

Або й визнання не приходить зовсім

Перекладена 37 мовами «гра у капіталізм» стала улюбленим заняттям на будь-яке домашнє святкування. На початку 1900-х Елізабет Філіпс подала патент на «Орендодавчу гру» (The Landlord’s Game). Гра створювалася на мотивах книжок батька Елізабет. Вона хотіла підкреслити переваги соціальної та економічної справедливості на противагу монополістам, зокрема Рокфеллеру. 30 років по тому Чарльз Дарроу придумав декілька варіантів гри: змінив основну модель від оренди до купівлі, а найголовніше – оформив авторське право на неї. Так з’явилася «Монополія», яка не зникла із сімейних столів до сьогодні. У такому форматі гра отримала найбільшу популярність, 200 ліцензій та розлетілася примірниками у 103 країни світу.

Випадковий прорив

Ми вже й не уявляємо, як виглядала б банківська картка без магнітної смужки! Рон Кляйн допоміг капіталізму зрости, хоч капіталізм йому так і не віддячив. Кляйна назвали “Дідусем можливостей” через безліч його винаходів. Сам він вважав, що ніколи не заробляв багато грошей від запатентованої ідеї, тому «черговий» подарував цей винахід мільйонам компаній. Компанії радо прийняли подарунок, спростивши новинкою ринкові відносини. 

Примхи незадоволених клієнтів

Скарга – подарунок у бізнесі. Залишається тільки-но ним розумно розпорядитися. На курорті Саратога-Спрінгс, у США, незадоволений клієнт ресторану тричі вимагав приготувати йому смачну картоплю. Однією із фірмових страв ресторану була фрі. Джордж Крам, шеф-кухар, хотів врешті-решт помститися гостю та приготував йому тонку як лист паперу смажену картоплю. На диво цей смак сподобався гостю, а новий рецепт витіснив із меню звичайну смажену картоплю. Згодом Крам відкрив власне кафе, проте рецептуру приготування не запатентував. Тому, не дивлячись на швидке поширення картопляних чіпсів по всьому світу, Джордж нічого з цього не отримав, окрім як власного бізнесу. Хоча міг отримати більше 🙂 

Світ не без добрих людей!

Теперішній емодзі-всесвіт надзвичайно різний, хоча все починалося із одного смайлика. Гарві Балл розробив смайлики у 60-х. Він хотів зробити колег по роботі трішки щасливішими і за свою роботу отримав всього лиш 45$. Хоч і Балл не захистив авторські права, він точно захистив всіх майбутніх користувачів від похмурого спілкування у чатах.

Ці історії пов’язані із фартом для одних та поразками для інших. Для когось успіх – це сам винахід, для інших – виключні права на нього. Кожному – своє, звичайно. Головне – вдосконалювати світ, в якому ми живемо, та не забувати, звичайно, про правові процедури, які вдосконалять наш світ ще більше. 

Авторка: Валентина Гуменна