Суд роз’яснив законодавчу та нормативно-правову базу, що регулює діяльність судів присяжних в Україні

Баштанський районний суд Миколаївської області роз’яснив правові засади формування і функціювання інституту присяжних.

Участь громадянського суспільства у процесах судочинства передбачена створенням відповідного нового інституту — «суду присяжних». Враховуючи, що цей новий інститут принципово відрізняється від попередніх «народних засідателів», питання формування і функціювання інституту присяжних дуже актуальне та важливе як для суспільства, так і для судової гілки влади, — йдеться у повідомленні.

Ст. 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, присяжні. Участь присяжних у розгляді справ спрямована на реалізацію принципу колегіальності у правосудді.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

На сьогодні діяльність присяжних в Україні регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільно-процесуальним кодексом України та Законом «Про судоустрій та статус суддів в Україні», відповідно до яких присяжні разом із професійними суддями об’єднані в єдину колегію і розглядають справу в судовому порядку згідно із законом. До компетенції суду присяжних належать справи, за які передбачено покарання у вигляді довічного ув’язнення та судові справи цивільної юрисдикції: про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, про усиновлення, про надання психіатричної допомоги в психіатричному порядку, про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Відповідно до норм діючого пороцесуального законодавства України, присяжні при виконанні ними своїх повноважень є суддями. Разом з тим вони не є професійними суддями і навіть можуть не мати не тільки вищої юридичної освіти, а й взагалі не мати вищої освіти. Єдиними вимогами до кандидата у присяжні є наявність громадянства України, досягнення 30-річного віку та постійне проживання на території юрисдикції конкретного суду.

Не включаються до списків присяжних громадяни:

• визнаний судом обмежено дієздатним або недієздатним;
• має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
• має не зняту чи непогашену судимість;
• народний депутат України, член Кабінету Міністрів України, суддя, прокурор, працівник органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовець, працівник апарату суду, інший державний службовець, посадова особа місцевого самоврядування, адвокат, нотаріус, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• особа, на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• досягнув шістдесяти п’яти років;
• не володіє державною мовою.

Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.