Скарга до ЄСПЛ як засіб прискорити виділення соціального житла?


Єпропейський суд з прав людини розглянув заяву №31798/16 і дійшов висновку, що заява повинна бути відхилена через невичерпання національних засобів правового захисту.

Відповідно до заяви Особа, яка потребувала поліпшення житлових умов, отримала необхідне рішення суду про виділення житла. Проте влада не поспішала виконувати це рішення. Тоді чоловік звернувся до Європейського суду з прав людини (справа «Бухамла проти Франції»).

З 2007 по 2017 рік пан Бухамла мешкав зі своєю сім’єю (дружина та троє дітей) в квартирі зятя, площею 28 кв.м. У 2014 році він подав скаргу до конфліктної комісії Парижа з проханням запропонувати йому переселення в новий будинок. Комісія визнала його справу пріоритетною та ухвалила рішення про необхідність термінового переселення до житла, яке відповідає його потребам і можливостям. Рішення було передане префекту Парижа.

Наприкінці 2014 року чоловік не отримав жодної пропозиції щодо переселення в новий будинок протягом встановленого законом терміну в шість місяців з дня прийняття рішення комісією. Внаслідок чого він звернувся до адміністративного суду з проханням наказати державі виділити йому нове житло. Вже за три місяці, у березні 2015 року, суд задовольнив його запит і зобов’язав префекта переселити заявника та його сім’ю в новий будинок. Але компанія соціального житла все одно не могла знайти йому місце для проживання.

У травні 2016 року (після року очікування) Бухамла звернувся з заявою до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 6§1 (право на справедливий судовий розгляд) та статтю 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, він скаржився на невиконання рішення суду, в якому префекта зобов’язали переселити його та його сім’ю в новий будинок. Лише після подання заяви, з січня 2017 року, компанія соціального житла таки почала орендувати нове житло заявникові відповідно до договору.

На підставі цього ЄСПЛ вирішив, що рішення суду 2015 року було виконане у 2017 році. Загальний період невиконання тривав майже 2 роки. Судді констатували, що заявника в кінцевому підсумку переселили в новий будинок, але він не подав заяву до адміністративних судів для компенсації за період невиконання рішення, хоча така можливість передбачалася законодавством. Таким чином, ЄСПЛ виявив, що заявник не вичерпав національні засоби правового захисту і на підставі цього оголосив заяву неприйнятною.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Бухамла проти Франції» (заява № 31798/16) можна ознайомитися за посиланням

Джерело: echr.com.ua

Фото: Prm.ua