Що робити, якщо вам не виплачують заробітну плату

Оскільки багато працівників бояться або не знають, як відстоювати своє право на зарплату, велика кількість боргів по зарплатах так і лишається неоплаченою, а роботодавці-боржники мають можливість наймати нових працівників.

Opendatabot у партнерстві з Сьогодні підготували матеріал, де розповіли що робити, якщо вам не виплачують заробітну плату.

Яку суму українські підприємства не виплачують працівникам?

За даними Держстату, на 1 липня українські підприємства заборгували працівникам понад 2,72 млрд грн заробітної плати. За останній місяць сума заборгованості зросла на 170 мільйонів.

Тільки на економічно активних підприємствах (які працюють: тобто не банкрути і не «заморозили» діяльність) в червні понад 109 тис. українців очікували зароблені гроші більше кількох місяців. Сумарна заборгованість роботодавців перед ними становила 1,4 млрд грн. Тобто середній борг по зарплаті перед одним працівником — майже 13 тис. грн.

У «Єдиному реєстрі боржників» Мін’юсту зареєстровано 878 підприємств. Загальна сума їх боргу по заробітній платі складає всього 323 млн*. Це лише 12% від загальної суми заборгованості по зарплаті, яку вказує Держстат.

Така розбіжність даних пояснюється тим, що до реєстру боржників потрапляє не кожне підприємство, що має борг по зарплаті перед своїми працівниками. У цю базу даних вносяться лише ті підприємства-боржники, щодо яких відкриті виконавчі провадження.

Виконавче провадження — це завершальна стадія судового процесу, примусове виконання судових рішень. Це означає, що до реєстру юридичних осіб-боржників по зарплаті потрапляють тільки ті підприємства, працівники яких вирішили «вибити» свою зарплату через суд.

Чому не по всіх компаніях з боргом по зарплаті є виконавчі провадження?

Той факт, що всього лише близько 12% боргів по зарплатах люди намагаються сьогодні затребувати через суд, може пояснюватися декількома обставинами. З одного боку, багато підприємств, які допустили борги по зарплаті, все-таки намагаються якомога швидше погасити заборгованість перед співробітниками. Вони потрапляють в статистику Держстату, але приводу звертатися до судів у працівників, швидше за все, немає.

Якась частина підприємств, можливо, має настільки незначні борги, що працівники просто не бачать сенсу витрачати кошти і час на звернення до суду. Хоча в реєстрі боржників є підприємства, проти яких відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості по зарплаті в розмірі 300-500 грн.

І, нарешті, багато підприємств намагається розплатитися і не доводити справу до примусового стягнення боргів по зарплатах, навіть якщо працівники звернулися до суду і виграли справу. Все ж потрапляння до реєстру боржників — це репутаційний ризик.

Але багато підприємств також уникають попадання в реєстр боржників ще й через те, що їх співробітники бояться або не знають, як вимагати борги через суд.

Коли подавати на роботодавця-боржника в суд?

Ми попросили юристів розповісти, як можна отримати зарплату, яку не сплатив роботодавець.

Роман Дрозд юридична компанія «Юристы@bezproblem»:

В першу чергу, працівник повинен отримати доказ, що перед ним є заборгованість. Для цього потрібно вимагати наказ про призначення. В ідеалі, отримати копію цього документа треба ще під час оформлення на роботу.

Стануть у нагоді й інші документи. Наприклад:

• наказ про переведення на іншу посаду;
• наказ про зміну умов оплати праці;
• розрахункові листи, в яких фіксується нарахована заробітна плата.

Наступний крок — працівник може звернутися в поліцію із заявою про злочин, передбачений ст. 175 КК України «Невиплата заробітної плати».

Згідно з кримінально-процесуальним кодексом, інформація про злочин повинна бути внесена до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин з моменту подання такої заяви.

Найчастіше, подача заяви про злочин призводить до бажаного результату — виплати заробітної плати, оскільки така виплата виключає в подальшому кримінальну відповідальність керівника.

Позовне або наказне провадження?

Якщо заява про злочин не набула результату, варто звернутися до суду. Це можна зробити одним з двох способів: в наказовому або позовному провадженні.

Наказне провадження передбачає спрощену процедуру розгляду справ. Тобто рішення може бути прийнято і вступить в силу швидше, ніж при позовному провадженні. Однак і дієвий результат таке провадження не гарантує.

Позовне провадження — звичайний суд, який закінчується винесенням судового рішення. За його виконанням стежити набагато легше.

Говорячи про «зарплатні справи», юрист рекомендує відкривати відразу позовне провадження.

«Подавати заяву про видачу судового наказу можна тільки в тому випадку, якщо зарплата фактично була нарахована, але не виплачена. Тобто якщо у працівника є розрахунковий лист або інформація з Пенсійного фонду про те, що роботодавець задекларував відповідний дохід працівника.

У всіх інших випадках слід подавати позов. З урахуванням особливостей наказного провадження (судовий наказ скасовується, якщо боржник подасть заяву до суду), я б рекомендував відразу відкривати позовне провадження», — радить Роман Дрозд.

Процесуальним законодавством встановлений термін розгляду позовного провадження не більше 90 днів з моменту відкриття провадження.

«На жаль, через суттєву нестачу суддів і через те, що не запущена Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, часто ці терміни порушуються. Тому реальні терміни розгляду справи в кожному суді індивідуальні. Вони залежать від кількості справ на розгляді в суді, укомплектованості суддівського корпусу тощо», — говорить юрист.

Після винесення судового рішення потрібно дочекатися, щоб судове рішення або судовий наказ (по наказовому провадженню) вступлять в законну силу.

Судовий наказ набирає законної сили через 15 днів з моменту отримання такого наказу боржником-роботодавцем (якщо він не подасть заяву про скасування наказу).

Судове рішення вступає в силу в протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення суду. А якщо роботодавець подасть апеляційну скаргу, то рішення набуде чинності тільки після того, як апеляційний суд винесе постанову залишити рішення без змін.

Після того, як судове рішення вступить в силу, позивач повинен отримати в суді виконавчий лист (а для судового наказу — відмітку про вступ його в законну силу). Виконавчий лист або судовий наказ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження слід подати до виконавчої служби за місцем знаходження роботодавця або його майна.

Коли нарешті віддадуть гроші?

Отримавши виконавчий лист і заяву працівника з проханням відкрити виконавче провадження, виконавець зобов’язаний накласти арешт на рухоме і нерухоме майно роботодавця-боржника (на суму позову) і запропонувати йому протягом 5 днів добровільно розрахуватися за боргами.

Якщо ж ця вимога не буде виконана, виконавець зобов’язаний розпочати примусове виконання рішення суду. Він повинен запитати у держорганів інформацію про рахунки боржника, накласти на них арешт, а суму боргу списати з цих рахунків на користь працівника. Якщо ж відкритих рахунків немає — повинен описати і продати майно боржника.

«Але на практиці виконавці рідко виконують всі зазначені заходи своєчасно і в повному обсязі, — говорить юрист. — Тому працівник, який вирішив стягнути борги із зарплати, повинен сам активно відстоювати свої права: знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, подавати виконавцю клопотання, звертатися до суду зі скаргами на бездіяльність виконавця тощо».

Автор: Олександра Романюк