П’ять головних оман про роботу юриста
Як початківці, так і досвідчені юристи часто розчаровуються у своїй роботі. Дослідження, проведені у 2008 році Американською асоціацією юристів (ABA) показали, що більш ніж половина опитаних адвокатів незадоволені своєю роботою. Але у чому причина?
Кращий спосіб уникнути помилок у виборі кар’єри — це мати реальне уявлення про роботу в юриспруденції. Ключовим моментом в розумінні правильності вашого вибору стануть знання про те, що робота юриста не зовсім така, як то показують у популярних телесеріалах та фільмах.
Багато людей обирають професію юриста, виходячи з хибних уявлень про неї.
Далі ми розвінчуємо кілька усталених стереотипів про професію юриста.
1. Професія юриста — гарантія фінансового успіху
Правда полягає в тому, що найбагатші адвокати працюють в мега великих юридичних компаніях (в штаті понад 101 юриста), і таких компаній всього 1% від всіх юрфірм згідно з даними АВА. Крім того, такі мегакомпанії дуже вибагливі в підборі співробітників та віддають перевагу кращим випускникам найпрестижніших юридичних шкіл.
Переважна ж більшість юристів працюють за невелику зарплату в маленьких фірмах, урядових установах або громадських організаціях. 83% всіх адвокатів, що займаються приватною практикою, працюють у фірмах зі штатом менше ніж 50 осіб.
Недавні дослідження говорять також і про те, що юристи великих юридичних компаній теж не задоволені своєю кар’єрою. Оплачувані квоти часу, які юристи повинні відпрацювати в більшості компаній, складають 60-80 годин в тиждень. Якщо ви розділите свою місячну зарплату на відпрацьовані години, то вона не здасться вам занадто великою.
Між іншим, адвокати державного сектору, який вважається низькооплачуваною сферою, цілком задоволені своєю роботою.
2. Працюючи юристом, я зможу перемогти несправедливість і поліпшити життя людей
Звичайно, як адвокат ви можете впливати на суспільство. Однак судовий розгляд має мало спільного з перемогою добра над злом, і все, що ви можете зробити для свого клієнта — це відстояти його позиції на основі фактів і застосування відповідних законів. Судові рішення — це не пошук справедливості та не відповідь на питання про те, що правильно, а що — ні, це досягнення компромісу між сторонами спору.
Політика суду також впливає на багато судових рішень. У дослідженні АВА, згаданому вище, йдеться, що кожні два з трьох опитаних адвокатів констатують, що судова система стає занадто політизованою.
3. Я стану великим адвокатом, тому що спритно оперую аргументами в суперечці
Попри те, що судовий розгляд — це змагальний процес, діяльність адвоката не полягає в умінні «переспорити» свого супротивника в словесній битві.
Мета адвоката — переконати у своїй правоті присутніх в залі суду (суддю, медіатора або присяжних) за допомогою логічного вибудуваного, добре підготовленого виступу, заснованого на фактах і нормах закону. Таким чином, щоб досягти успіху як юрист, потрібно володіти не стільки «набором виграшних аргументів», скільки першокласною усною і письмовою промовою.
4. В адвокатів захопливий, активний і гламурний образ життя
На відміну від адвокатів серіалів і фільмів, реальні юристи основну частину роботи виконують поза залою суду. Фактично, менше ніж 1% цивільних справ доходить до суду. Більшість справ вирішується в досудовому порядку або за допомогою альтернативних способів вирішення спорів.
Повсякденне життя судового адвоката далеке від «гламуру». Більшу частину свого часу вони займаються «паперовою роботою»: вивченням і оформленням різних документів в суд, пов’язаних з подачею позовів або їх відхиленням, розглядом заяв, клопотаннями і т.п.
Дуже багато роботи судові представники проводять за написанням різних документів. Тисячі годин юристи проводять за рутинною роботою: огляд та збір необхідних документів для процесу, аналіз кожного з них — чи може він бути представлений для вивчення іншій стороні.
5. Робота юриста — це постійний розвиток і драйв
Юридична практика вимагає певного інтелекту та саморозвитку, проте велика частина роботи юриста одноманітна і нудна. Початківці, особливо в великих юридичних компаніях, завалені однотипною роботою з огляду документів, перевіркою цитат і рутинними дослідженнями. Протягом дня такі співробітники мають вести облік свого робочого часу з точністю від 6 до 15 хвилин. Вимога хоч і здається абсурдною, але це необхідно для правильної оцінки їх роботи.
Адаптований переклад: Назарій Стах
Джерело: zakon. com
Фото: Pexels
