Принцип «Non bis in idem» застосовують щодо правопорушень з подібними наслідками

Ніхто не може бути двічі притягнений до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, — вказує ст.61 Конституції України. До речі, цей принцип був закріплений ще у Зводі законів Юстиніана (римське право), де отримав назву «Non bis in idem».

Це ж правило визначене й у ч. 1 ст. 19 КПК України (ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили).

Так само, варто пригадати положення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за якою нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Верховний Суд роз’яснив зміст цього принципу (що означає «двічі за одне і те саме правопорушення»). За обставинами справи, рішення щодо якої переглядав Верховний Суд, особу було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує ТЗ, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості).

Захисник особи направив касаційну скаргу на тій підставі, що засудженого раніше вже було притягнуто за вчинене до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП, а тому наявність не скасованої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності засудженого зобов’язувало суд першої інстанції ухвалити виправдувальний вирок або закрити кримінальне провадження у зв’язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Однак Верховний Суд з такими доводами не погодився, зазначивши про те, що ст. 124 КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Водночас ч. 1 ст. 286 КК України встановлює відповідальність за спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Тому, на думку Верховного Суду, при вирішенні питання чи є порушення принципу «non bis in idem», тобто, бути притягненим двічі до юридичної відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України слід мати на увазі, що кримінальне провадження стосується саме наслідків у виді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачає норма ст. 124 КУпАП, а тому відсутнє порушення статті 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (постанова ВС/ККС від 02.10.2018 у справі № 493/1096/15-к).

Джерело: Ти і Право