При обранні запобіжного заходу може враховуватись відсутність у підозрюваного роботи — ЄСПЛ

Підозрюваний ніде не працює. Залишаючись у соціумі, він вчинятиме нові злочини. Правомірність такого популярного серед правоохоронних органів обґрунтування необхідності утримання під вартою розглядав Європейський суд з прав людини.

У Страсбург звернувся Антон Щенсновічюс, якому правоохоронні органи Литви закидали участь у збройному угрупуванні і на підставі того, що він ніде працює, може вчиняти нові злочини, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect»

Підозрюваний апелював до того, що за таким принципом можна помістити за ґрати всіх безробітних. Але наявні у справі фактичні дані схилили суд до необхідності взяття заявника під варту.

Тривалість обмеження волі Щенсновічюс оскаржив в усіх національних інстанціях, втім, верховний суд виправдав правоохоронців складністю справи, яка стосувалася п’ятдесяти підозрюваних.

Посилання на статтю 5 (право на свободу та особисту недоторканність) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у ЄСПЛ також не мало успіху. Суд, ухвалюючи рішення у справі «Щенсновічюс проти Литви» порушення не побачив.

Втім, судді констатували порушення ст. 3 (заборона катування) Конвенції. Скаржник також посилався на незадовільні обставини утримання: протягом досудового слідства підозрюваний знаходився у тісній камері (3 кв. м. на людину), яка була холодна взимку та спекотна влітку.

Цікаво, що нещодавно ЄСПЛ у справі «Пілаліс та інші проти Греції» не знайшов порушення статті 3 Конвенції щодо ув’язнених, які мали менш ніж 3 кв. м особистого простору у камерах.