Право власності на криптовалюти та його захищеність

Частина №1 із серії статей на тему: “Правове дослідження регулювання обігу криптовалют в Україні, прав та обов’язків, які породжуються ними” 

З численних публікацій, як в мережі інтернет, так і в друкованих засобах масової інформації вбачається великий інтерес наших громадян до криптовалют, з яких найбільшою за капіталізацією є Bitcoin.

Нині в Україні легко можна придбати криптовалюти просто у людини, яка ними володіє, через криптомати чи криптовалютні біржі (до прикладу Kuna.io), затративши при цьому 5-10 хвилин, маючи готівку чи банківську картку. Одержавши криптовалюту на свій електронний гаманець, приватний ключ до якого належить тільки Вам, Ви стаєте безпосереднім її власником і можете розпоряджатися нею на власний розсуд.

Але чи виникло у Вас юридично право власності на криптовалюти та чи захищено воно? На ці питання ми і постараємося дати відповідь у цій статті.

Водночас, аналіз хочу зробити в аспекті цивільного та кримінального законодавства.

Питання №1: Чи є криптовалюти об’єктом цивільних прав, якщо так, то до яких саме об’єктів вони відноситься?

Відповідно до ст. 177 ЦКУ об’єктами цивільних прав є речі, зокрема гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

З цієї статті Закону ми бачимо, що інші матеріальні і нематеріальні блага являють собою невичерпний перелік об’єктів цивільних прав. Враховуючи, що благами називаються засоби, придатні для задоволення людських потреб, а криптовалюти в свою чергу задовольняють економічні потреби так як дозволяють без будь-яких посередників здійснювати їх передачу, задовольняє потреби міждержавного обміну дешево, швидко, мікроплатежами, тощо та без будь-яких посередників, то криптовалюти і є благами. А от матеріальними, нематеріальними чи матеріально-нематеріальними, оскільки задовольняють матеріальні (економічні) потреби, але не мають матеріального (фізичного) існування, будемо розглядати в інших статтях.

З огляду на вказане визначення можна зробити однозначний висновок, що криптовалюти є об’єктом цивільних прав, оскільки вони стовідсотково можуть відноситися до інших матеріальних і нематеріальних благ.

Питання можливості віднесення криптовалют до таких об’єктів цивільних прав як гроші, майнові права чи інформація потребують окремого дослідження та будемо також окремо розглядати, якщо комусь це буде цікаво.

Також, згідно із ч. 2 ст. 325 ЦКУ, фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Тому, враховуючи, що власність на криптовалюти не заборонена законом, приходжу до висновку, що криптовалюти є об’єктом цивільних прав і особа може мати їх у своїй законній власності.

Водночас, право власності може бути порушено і воно потребує захисту. Тож ми переходимо до наступного питання.

Питання №2: Що може статися із Вашою власністю – криптовалютою та чи можливо захистити свої права?

Спершу розглянемо дві ситуації, які можуть трапитися з нашими криптовалютами і проаналізуємо чи зможемо ми теоретично та практично захистити своє право власності.

Ситуація №1: криптовалюта є предметом договору (в Україні вже існує практика нотаріального укладення таких договорів, зокрема договорів міни), однак одна сторона належно виконала свої (передала криптовалюту, а контрагент її отримав),  а інша сторона не виконала або неналежно виконала свої зобов’язання (передала товари неналежної якості, не надала відповідні послуги тощо) чи навпаки.

У цьому випадку мабуть найкращим способом захисту свого порушеного права, відповідно до ст. 16 ЦКУ, є примусове виконання обов’язку в натурі, що застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов’язаний був вчинити певні дії по щодо позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов’язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов’язальних правовідносин між позивачем та відповідачем. Так, він може мати місце при невиконанні обов’язку сплатити кошти за виконану роботу (за договором підряду), передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування з обов’язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послуги (за договорами про виконання робіт та надання послуг).

Тому, у цьому випадку нам треба підготувати позов до суду загальної юрисдикції щодо виконання обов’язку з передачі нам або криптовалюти або передачі відповідного товару, який був передбачений договором.

Водночас, проаналізувавши судову практику із вирішення цивільних спорів,  які пов’язані з криптовалютами, я наткнувся на популярне рішення Дарницького районного суду м. Києва по справі № 753/599/16-ц від 24.03.2016, у якому суд послався на лист НБУ від 08.12.2014 згідно якого: “діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих “фінансових пірамід” та може свідчити про потенційну залученість у здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму» та прийшов до висновку, що:

«Як вбачається з умов договору сторони погодили його виконання на безгрошовій основі (п.2.3 договору), тобто предметом якого є лише роботи, товар (майно/річ). При цьому сторони визначивши предмет договору, який має ознаки віртуального – цифрова продукція Bitcoin, погодили, що він не є предметом матеріального світу, який не має індивідуальних ознак, а тому, оскільки такий предмет договору не можна ідентифікувати, визначити його ознаки матеріального світу, такий предмет не може бути об’єктом судового захисту».

Далі, апеляційний суд міста Києва своєю ухвалою від 12.11.2016 залишив рішення суду першої інстанції без змін, вказавши аналогічні підстави для відмови:

«Виходячи зі змісту листа Національного банку України та умов договору, можна дійти висновку, що Bitcoin не є річчю та не має ознак матеріального світу. Також, Bitcoin не є продукцією, а порядок обігу віртуальної валюти/криптовалюти Bitcoin нормативно не врегульовано».

Проте, чи можна погодитися із такими висновками судів першої та апеляційної інстанції?

Так, 12.03.2018 року лист НБУ від 08.12.2014 року у якому “Bitcoin прирівняно до грошового сурогату, який не має забезпечення реальної вартості” скасовано, а будь-яке інше визначення статусу криптовалют відсутнє.

Частиною 1 ст. 715 ЦКУ визначено, що за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов’язується передати іншій у власність один товар в обмін на інший товар.

Визначення поняття товару міститься у різних законодавчих актах, які регулюють окремі сфери суспільних відносин. Водночас у ст. 14.1.244 Податкового кодексу України, на мою думку, міститься загальне визначення товару, а саме: “товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення”.

Тепер слід розглянути поняття матеріальних та нематеріальних активів та чи може відноситися до них криптовалюти. Визначення понять матеріальних та нематеріальних активів у законодавстві відсутнє. Проте, враховуючи практику Європейського суду справедливості, яка викладена у рішенні від 22.10.2015, що криптовалюти не можуть вважатися “матеріальним майном“ віднесення криптовалют до матеріальних активів ми поки відкинемо.

Щодо можливості віднесення криптовалют до нематеріальних активів (активи, які не мають фізичної дотикової форми), то враховуючи, що вичерпного переліку таких активів немає, ніхто нам не забороняє тлумачити так і криптовалюти.

Тобто, до того моменту поки законодавець не визначить нам поняття криптовалют та не віднесе їх до конкретних об’єктів цивільних прав чи не прирівняє їх до речей (як до прикладу електроенергію, яка прирівнюється до речей, а також є предметом злочину, передбаченого ст. 188-1 КК України, про що ми будемо говорити нижче), криптовалюти на мою думку можуть розглядатися як нематеріальні активи в українському законодавстві.

Наразі Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд цивільного позову (справа №752/4929/18), в якому позивач просить зобов’язати відповідача виконати свій обов’язок за договором купівлі-продажу від 19.02.2018 року та передати 0,05 одиниць біткоін.

Тому будемо слідкувати, якою буде судова практика з цих питань.

Водночас, поки поняття криптовалют не буде чітко визначено в українському законодавстві, на мою думку чіткої судової практики з цих питань ми не сформуємо, і громадяни будуть укладати такі договори на власний ризик з розрахунку на добросовісність їх виконання.

Також, слід зазначити, що навіть у випадку задоволення судами відповідних позовів, може виникнути безліч питань на стадії виконанням судового рішення, що також потребує відповідних досліджень.

Ситуація №2: криптовалюта стала предметом злочину, наприклад Вас обманули і шахрайським способом заволоділи монетами, Вам погрожували фізичним насильством і Ви повідомили свій приватний ключ.

Проаналізувавши Єдиний державний реєстр судових рішень, я не знайшов жодного судового рішення у яких криптовалюти є предметом злочину. Це може свідчити про дві речі, або люди просто не звертаються до правоохоронних органів, бо розуміють, що ніхто їм не допоможе, або такі випадки відсутні. Я особисто схиляюся до першого варіанту.

Але проаналізуймо ситуацію із правової точки зору.

Проблема предмету злочинів проти власності у кримінальному праві є однією з найактуальніших і суперечливих. Тож спробуймо також розтлумачити чи можуть бути криптовалюти предметом злочинів проти власності.

Так, у розділі “Злочини проти власності” Кримінального кодексу України предметом злочинів може бути:

1) майно (ст. 185 – крадіжка, ст. 186 – грабіж, ст. 187 – розбій)

2) майно, право на майно (ст. 190 шахрайство)

3) майно, право на майно, дії майнового характеру (ст. 189 вимагання).

То чи відносяться криптовалюти до майна або права на майно у розумінні кримінального законодавства. Спробуємо з’ясувати.

Так, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 06.11.2009 “Про судову практику у злочинах проти и власності”, предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.

Відповідно до ст. 190 ЦКУ (Майно), майном як особливим  об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Річ, згідно зі ст. 179 ЦКУ, є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Тобто, враховуючи, що криптовалюти не є предметом матеріального світу, то вони і не можуть визнаватися майном чи правом на нього.

Враховуючи викладене, можливо прийти до висновку, що криптовалюти не можуть бути предметом злочинів проти власності, хоча по своїй суті вони являються власністю.

Тому, з метою захисту прав своїх громадян держава зобов’язана врегулювати ці проблемні питання та визначити статус криптовалют, а також забезпечити належну охорону права власності на них.

Моє бачення правового регулювання криптовалют:

Регулювання криптовалют має здійснюватися поступово і вирішувати ті проблеми, з якими вже стикнулася спільнота їх користувачів. На початковому етапі їх регулювання необхідно внести зміни до Цивільного, Господарського, Кримінального кодексів України, які дали б визначення поняття “криптовалюти” (можливо розділити його на декілька видів, залежно від характеристик), віднесли б їх до окремих об’єктів цивільних прав або прирівняли до таких, встановили б правила їх випуску та обігу, а також захистили б бізнес та громадян від неправомірних посягань.

В подальших статтях я також спробую сформулювати такі зміни до законодавства. Продовження буде …

А поки запрошую усіх до обговорення та готовий вислухати обгрунтовану критику, оскільки лише через дискусії та обговорення ми зможемо знайти правильний шлях у розвитку правового регулювання цифрових валют, які увірвалися у наше життя (приєднуйтесь для обговорень в Телеграм канал https://t.me/cryptolawyerUA).

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».