Порядок посвідчення правочинів пропонують змінити, — законопроект

В Верховній Раді зареєстровано законопроект №9311 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності».

Метою проекту Закону є створення законодавчих передумов для:

• посилення гарантій захисту державою права власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, корпоративних прав, права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи;
• розвитку та спрощення для громадян процедури отримання нотаріальних послуг;
• уникнення маніпуляцій під час спадкування;
• продовження руху у напрямку реформування найбільш важливих сфер суспільного життя з урахуванням досвіду інших країн та вивченням проблемних ситуацій в Україні.

Проектом Закону передбачається внесення змін до ряду законодавчих актів у сфері цивільних, корпоративних відносин, направлених на забезпечення максимальних гарантій захисту державою права власності, а саме:

1) до Цивільного кодексу України:

1. запровадження обов’язкового нотаріального посвідчення договорів, предметом яких є  частка у статутному (складеному) капіталі товариства. Водночас запропоновано альтернативу – укладення таких договорів в електронній формі з максимальним ступенем захисту – підписання його сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису;
2. надання права власнику нерухомого майна встановити вимогу нотаріального посвідчення правочинів щодо свого майна, які на сьогодні не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Така вимога буде вноситися до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і у разі надходження до державного реєстратора договору без нотаріального посвідчення, законодавством у вказаній сфері передбачатиметься прийняття рішення про  відмову в державній реєстрації прав;
3. удосконалення інституту спільної власності шляхом запровадження нотаріального посвідчення договору про визначення часток у праві спільної власності не за принципом їх рівності;

2) до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»:

1. запровадження можливості товариства створюватися на підставі модельного статуту а також альтернативу – створення статутів в електронній формі з максимальним ступенем захисту – підписання їх засновниками з використанням кваліфікованого електронного підпису

3) до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

1. проектом Закону передбачається з суб’єктів державної реєстрації прав виключити акредитовані державні та комунальні підприємства. По рішенню Уряду суб’єктом може бути визначено виключно державне підприємство і лише в частині розгляду заяв в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
2. запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації для державних реєстраторів;
3. запровадження удосконаленої взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром;
4. запровадження обов’язку державного реєстратора прав залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі (у такому разі заява не приймається);
5. передбачається можливість продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах в автоматичному режимі реєстром, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності – інформація про автоматичне поновлення правочинів обов’язково вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права;
6. обов’язкове внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;
7. встановлення норми, відповідно до якої перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, перевірка дійсності та змісту довіреності в Єдиному реєстрі довіреності;
8. удосконалений механізм виконання рішень про скасування державної реєстрації прав чи скасування документів, на підставі яких проводиться реєстрація – шляхом застосування не процедури скасування записів, а шляхом внесення запису про належного власника;
9. запровадження механізму реєстрації прав на підставі рішень судів шляхом обов’язкового отримання примірника рішення в електронному вигляді з кваліфікованим підписом судді в порядку взаємодії з Єдиним державним реєстром судових рішень. Унеможливить реєстрацію на підставі підроблених судових рішень;
10. деталізована регламентація здійснення реєстраційних дій у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном;

4) до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»:

1. із суб’єктів державної реєстрації прав виключаються акредитовані державні та комунальні підприємства. По рішенню Уряду суб’єктом може бути визначено виключно державне підприємство і лише в частині розгляду заяв в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
2. запровадження обов’язковості здійснення реєстраційних дій нотаріусами у результаті вчинення нотаріальної дії щодо частки учасника у статутному (складеному) капіталі юридичної особи (крім акціонерних товариств), зокрема при продажу, спадкуванні, даруванні;
3. учасник юридичної особи приватного права (крім акціонерного товариства) зможе встановити вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису такого учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру;
4. запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації для державних реєстраторів;
5. встановлення норми, відповідно до якої перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, перевірка дійсності та змісту довіреності в Єдиному реєстрі довіреності, а також перевірку наявності обтяжень корпоративних прав в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
6. удосконалено механізм внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про ліцензії, дозвільні документи, та отримання виписки з реєстру про наявність такої ліцензії, дозволу (прим. аналогічні зміни запропоновані і до профільних законів, передбачених у проекті);
7. встановлено обов’язок підписання рішень загальних зборів щодо збільшення/зменшення статутного капіталу, щодо частки учасника у статутному (складеному) капіталі юридичної особи виключно учасниками чи уповноваженими ними особами із засвідченням справжності підписів чи створення таких документів в електронній формі з максимальним ступенем захисту – підписання його сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису;
8. запропоновано альтернативу нотаріальному засвідченню справжності підписів на рішеннях органів управління, статутах – створення таких документів в електронній формі з максимальним ступенем захисту – підписання його сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису;
9. виключення процедури зупинення розгляду документів, якою користуються для блокування проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи. Більшість із підстав для зупинення розгляду документів дублювалися у підставах для відмови у проведенні реєстраційних дій, тому в цілому таке виключення не впливатиме на добросовісні реєстраційні дії;

5) до Закону України «Про нотаріат», Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»:

1. удосконалення механізмів наповнення та функціонування державних нотаріальних контор, а саме: допуск до професії матиме громадянин України, який працював у Міністерстві юстиції України, Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, на посадах безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, або консультантом державної нотаріальної контори, уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії визначені статтею 37 цього Закону, мають рівень освіти, передбачений частиною другою цієї статті, стаж роботи у сфері права не менш як шість років та стаж роботи на зазначених посадах не менше п’яти років; отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності такими особами з умовою про відпрацювання державними нотаріусами в державних нотаріальних конторах визначених Міністерством юстиції України не менше трьох років;
2. встановлення норми, відповідно до якої перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, перевірка дійсності та змісту довіреності в Єдиному реєстрі довіреності;
3. встановлення пільги у розмірі 50% при справлянні державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, зокрема громадяни, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.