Підбірка нуарних детективів, які варто прочитати

Навіть, якщо ви — юрист з багаторічним стажем та гадаєте, що все знаєте та ніщо вас не здивує, ці твори знайдуть спосіб вас вразити.

В 1842 Едгар Алан По опублікував розповідь «Вбивства на вулиці Морг» і поклав початок одному з найпопулярніших жанрів у літературі — детективу. Розповідь стала канонічним прикладом детектива, але з того часу жанр зазнавав різних трансформацій і розбився на безліч піджанрів.

Нуарні детективи досить близькі до канонів жанру. Однією з суттєвих їх ознак є реалізм. Все в таких творах сповнене цинізму, а персонажі майже завжди схильні до саморуйнування. Вічні п’яниці, курці та філософи.

Щоб ви зайвий раз не сушили собі голову та не гуглили «чим зайнятися на вихідних, щоб не думати про роботу», ми зробили добірку з відмінних детективів, які занурять вас у свій злочинний та повний загадок світ.

«Подай мені руку, темряво», Денніс Лігейн

Приватним детективам з Бостона Патріку та Анджелі потрібно розібратися з нелегкою справою. За допомогою та захистом до них звертається жінка-психіатр зі своїм сином, які невідомим чином потрапили під приціл найманого вбивці ірландської мафії.

У ході розслідування та з’ясування особи кілера бостонські детективи з’ясовують, що його почерк збігається із серією жорстоких вбивств. Ось тільки складність у тому, що цей кілер відбуває довічне ув’язнення вже як 20 років.

Наслідувач? Адепт? Помічник? Вбивця відправляє жертвам їхні фотографії незадовго до того, як прийде за ними. Свою фотографію поштою отримує й Анджела. Часу на розгадку історії, яка бере початок ще чверть століття тому, залишається все менше, і життя детектива з Бостона разом із життям психіатра та її сина перебуває під загрозою.

Великий плюс твору – у його настрої. Автор занурює читача у переживання Патріка, що робить його ще більш зрозумілим. І те, як розкриваються всі персонажі в принципі, заслуговує на похвалу.

Протягом більшої частини твору ми знайомі з одними людьми, але під завісу автор зриває з них маски, і перед нами постають зовсім інші персонажі. 

«Коли закриється наш священний шинок», Лоренс Блок

Колишній поліцейський з Нью-Йорка Метт Скаддер після відставки почав працювати приватним детективом. Метт коротає вечори в барах і одного разу стає свідком збройного пограбування одного з його улюблених шинків, який належить братам Морріссі.

Вони звертаються до детектива з проханням вистежити нападників, але так, щоб не було галасу та щоб не задіювати поліцію, тому що їм є що приховувати.

Водночас у знайомого Метта вбивають дружину, а його друг просить взятися за справу про зникнення важливих документів. Детектив береться за всі три розслідування.

Шарм вічного п’яниці-детектива разом із сюжетом, що розвивається за принципом снігової грудки, не залишать байдужими шанувальників жанру. І хоча сюжет книги досить простий, в ній досить багато яскравих персонажів. Та й взагалі, велика кількість фігур у творі робить його тільки цікавішим.

«1974. Сезон у пеклі», Девід Піс

1974 рік. Едвард Данфорд — кореспондент кримінальної хроніки «Йоркшир пост» — пише про розслідування зникнення 10-річної дівчинки. Після того, як виявили її понівечене тіло, кореспондент вирішує провести власне розслідування, пов’язане з усіма зловісними злочинами в Йоркширі.

З кожним новим питанням, яке у нього виникає, він все більше занурюється в таємниці людських пороків, що тягнуться з темної глибинки Англії до вищих осередків суспільства.

Чи зможе Данфорд вибратися з криниці збочень і вад, залишившись самим собою? Та чи зуміє він в принципі з цього вибратися?

«Секрети Лос-Анджелеса», Джеймс Еллрой

1953 рік, Лос-Анджелес. Під час нападу на бар «Нічна сова» невідомі розстріляли шістьох людей. За розслідування беруться троє поліцейських: Джек Вінсеннс, Бад Уайт та Ед Екслі. Останній — найправильніший коп штату, який намагається нести службу, гідну пам’яті свого батька.

Троє абсолютно не схожих одна на одну людей з різним підходом до справи та різним розумінням справедливості. Але є те, що їх поєднує: страшні секрети, які вони приховують усіма можливими способами. Дуже складно зберегти свої таємниці та знайти злочинців, адже кожен із них — учасник гри, в якій немає правил та немає переможців.

Для любителів нуару та поліцейської драми цей твір — наче манна небесна. І навіть якщо ви вже бачили його чудову екранізацію, прочитати книгу все одно варто. Між тим, як прописані персонажі у книзі, та якими ви бачили їх у кіно, існує велика різниця.

«Серце ангела», Вільям Гйортсберг

До приватного детектива з Нью-Йорка Гаррі Ангела звертається незнайомець із проханням розшукати відомого співака Джонні Фаворита, який зник із приватної клініки.

Чим глибше Ангел занурюється в розслідування, тим таємничішою перед ним постає доля співака. Усі, хто будь-яким чином пов’язувалися з Фаворитом, помирали насильницькою смертю. Детектив не має уявлення про те, що став пішаком у небезпечній грі.

Що нетипово для детектива, у сюжет вкраплені надприродні сили та чорна магія. Щоб наблизитися до розгадки страшної історії, нью-йоркському детективу доведеться пройти через усі кола пекла.

Можна сміливо сказати, що це твір — зразок нуара. Автор ретельно сховав підказки на сторінках і зробив це так, щоб вони не вибивали із загальної картини. Вони як маленькі пазли, які потрібно зібрати, щоб побачити картину, яка відрізняється від класичного детектива. Це нуарний детектив, і містичний трилер.

За матеріалами Brodude

Фото: Pexels