Огляд рішень ЄСПЛ за 30 червня – 3 липня

Новини
Дата:
Loyer Hunt
2 хвилин читання

Верховний Суд опублікував огляд рішень ЄСПЛ за період з 30 червня по 3 липня.

Він містить різноманітні, важливі та складні у правовому сенсі справи, які вимагають більш детального їх описання.

  • Справа FRICK v. SWITZERLAND стосується обов’язків держави щодо права на життя. ЄСПЛ визнав порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за обставин вчинення самогубства особою, яка тимчасово утримувалась у відділі поліції у зв’язку із вчиненням нею ДТП.

  • У справі CIMPERŠEK v. SLOVENIA міністр юстиції Словенії на кінцевому етапі проходження процедур для здобуття статусу судового експерта відхилив заяву особи про надання такого статусу, негативно оцінивши її критичні дописи у блозі. Судове оскарження таких дій міністра не було ефективним, оскільки суд не розглянув по суті твердження позивача, як наслідок – порушення ст. 6 Конвенції, а також порушення ст. 10 Конвенції, тобто права на свободу вираження поглядів, оскільки особа зазнала негативних наслідків через свої критичні дописи у блозі.

  • Доволі рідкісний випадок розгляду справи за ст. 14 Конвенції (заборона дискримінації) у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції стосувався справи POPOVIĆ AND OTHERS v. SERBIA. У ній ЄСПЛ вирішував питання про те, чи може держава встановлювати різні пільги для осіб з обмеженими можливостями залежно від причин виникнення такого стану. Іншими словами, чи можуть особи, в яких такий стан виник внаслідок участі у військових діях, мати привілейований стан порівняно з особами, в яких такий стан виник внаслідок, наприклад, ДТП. Спойлер: так, держава може це робити, і це не буде вважатися дискримінацією. ЄСПЛ загалом поважає політичний вибір законодавчого органу влади, лише якщо він не буде «явно позбавлений розумного підґрунтя». У справі заявників ЄСПЛ встановив, що вибір, зроблений національним законодавцем, не був позбавлений такого розумного підґрунтя і був підкріплений відповідними та достатніми підставами.

  • Що стосується України (справа DMYTRENKO AND BEZDOROZHNIY v. UKRAINE), держава продовжує нести відповідальність за порушення прав «дітей війни», що досить часто траплялися більше 10 років тому.

Огляд доступний за посиланням.

Фото: pexels