Навіщо юристу писати зрозумілою мовою?


Яна Собко

Редакторка Lойер


Якщо ви прочитали текст і нічого не зрозуміли — значить його написав юрист. Як і з почерком лікарів — цей жарт вже став мемом.

Сотні лайків і шейрів картинки з таким написом, коментарі юристів на кшталт: «о так, ми такі»…  І тут я розумію, що доведеться ще багато працювати над тим, щоб донести думку: юридичні тексти мають бути зрозумілими для людей не з професії.

А шо не ясно?

Іноді мені здається – корінь зла в тому, що юристи не розуміють, що їх не розуміють (продовження – люди без юридичної освіти).  А що не ясно? Що не так? Тут же все зрозуміло написано!

Агов, юристи! Ви серйозно?

Я зараз, напевно, зроблю боляче частині правників, коли скажу: людям не з професії вас важко зрозуміти. Просто прийміть це.

Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно не доказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування.

Ви думаєте цей текст легко сприймати НЕюристам?

Готова ловити зустрічне питання: а ми пишемо такі тексти у профільні видання. Їх читають здебільшого юристи, тому в чому проблема?

Зустрічна відповідь: невже юристам не хочеться читати тексти, які легко сприймаються і несуть в собі цінність?  Ви дійсно думаєте, що профільні видання читають тільки правники? Не знаю, я, мабуть, вас зараз знову розчарую, але повірте, ваші тексти читають і люди без юридичної освіти.

Камон, непереконливо

Я звикла, що перш ніж сказати/написати щось юристу, треба бути готовою до бою. Адже за секунду прилетить купа аргументів, гіпотез, спроб спростувати твою думку та довести свою… Зрештою, це специфіка професії. Тому я спробую навести більше аргументів, навіщо юристу писати зрозумілою  мовою.

Як на рахунок ось такого тексту:

Розширена кольпоскопія дає змогу проводити диференційну діагностику між доброякісними та підозрілими на малігнізацію ділянками епітелію; проводити прицільний забір матеріалу для цитологічного дослідження та біопсії. Кольпоскопічними критеріями атипового епітелію є білуваті ділянки слизової оболонки з/без судинного рисунку у вигляді мозаїки, пунктації, що візуалізуються після обробки оцтовою кислотою; лейкоплакія, йодонегативні ділянки, кератинізовані залози, атипові судини.. 

Це звичайна собі стаття лікаря про особливості кольпоскопічної діагностики передраку. Ніби щось і зрозуміло, а ніби й не дуже. Чи не так? Але я впевнена – лікарі легко прочитали цей текст.

Такі приклади можна наводити довго, якщо брати технічні, айтішні тексти тощо. Кожна професія має свою специфіку, термінологію та інші особливості. Так от, юриспруденція – не виключення. І так само як з лікарським – ваш текст не до кінця зрозумілий для читача не з професії.

Енциклопедичні слова 

Колись, ще за часів Радянського Союзу (хоча і не тільки) журналістів вчили писати статті, використовуючи енциклопедію. Тобто замінювати прості слова на енциклопедичні синоніми. Тоді текст здавався дуже розумним, викликав довіру у читачів, особливо представників пролетаріату. І дарма, що автор сам не розумів значення більшої частини використаних слів. Зате ефект який!

Ці часи давно минули, однак, складається враження, що не для частини юристів.

Тому моя порада – не потрібно ускладнювати речення, використовуючи енциклопедичні слова. Таким чином ви тільки ускладнюєте сприйняття вашого матеріалу.

Про цінність тексту

І наостанок – цінність вашої статті в тому, щоб пояснити зрозумілою мовою, що ж там такого намагався сказати законодавець. Пояснити “на пальцях” людям, що буде чи не буде за ті, чи інші дії/вчинки, які існують переваги чи ризики тощо. Описати свій погляд, дати професійну пораду, обґрунтувати думку, чому ви вважаєте так, а не  інакше… І все це викласти, повторюсь, простою і зрозумілою мовою.

Скопіювати текст із закону/кодексу/законопроєкту/пояснювальної записки і т.д. і заповнити цим копіпастом матеріал на 90% – це не стаття. Вона не несе в собі ніякої цінності для читача, хіба галочку для вас, що ви щось написали. Але це “написали” нікому крім вас не потрібне.

Тож, перефразовуючи тезу відомого класика: любіться з простим текстом, а не “зарозумілим”. І буде вам щастя.

Ваша редакторка
Яна Собко 

____________

Нагадаю, в рамках Маніфесту зрозумілого юриста ми разом з Вікою Папаригою та Дариною Даниленко публікуємо матеріали, в яких роз’яснюємо основні тези стандартів для сучасних медійних юристів.