«Мовні умови» договору: коли мова має значення

Досить часто у договори включається умова про те, що «договір укладений українською мовою у двох автентичних примірниках». Спробуємо розібратись, чи потрібна така умова в договорі.

Що говорить «Закон про мову»? 

Нещодавно прийнятий Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» змінив принципи використання мови у багатьох сферах. Але чи вплинув він на вибір мови договорів між приватними особами? Як виявляється, ні.

Цей Закон закріплює вимоги лише щодо міжнародних договорів, які обов’язково укладати державною мовою та мовою іншої сторони. І в цьому сенсі він навіть м’якше, ніж його попередник — Закон України «Про засади державної мовної політики», який встановлював вимоги щодо мови зовнішньоекономічних договорів. Тут передбачалось, що мовами зовнішньоекономічних договорів є державна мова і мова іншої сторони. Але після визнання цього Закону неконституційним, застосовувати їх вже не обов’язково. 

Отже, обмежень «ніт»? 

Тож здавалося б, сторони, керуючись принципом свободи договору, можуть обрати будь-яку мову для врегулювання взаємних відносин. Однак в деяких випадках договори все ж таки мають відповідати приписам законодавства. Це стосується договорів, які укладаються за участі юридичних осіб.

Юридичні особи при здійсненні своєї діяльності повинні керуватися Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції № 1000/5 від 18.06.2015 р. Оскільки договір по своїй суті є документом, ці Правила застосовуються і до оформлення договорів. Ними встановлено, що підприємства та організації, незалежно від форм власності, здійснюють діловодство державною мовою. Документи оформлюють державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні. Документи, які надсилаються іноземним адресатам, оформлюють українською мовою, або мовою держави-адресата, або однією з мов міжнародного спілкування.

Коли потрібні інші мови? 

Отже, договори за участі юридичних осіб мають укладатися українською мовою. Виключенням з цього правила може бути випадок, коли іншою стороною договору є іноземний суб’єкт. В такому випадку документи, як правило, оформлюються двома мовами – українською та мовою контрагента. Допускається також оформлення трьох примірників, коли один з примірників оформлюється англійською мовою, і саме йому сторони можуть надати визначальне значення при тлумаченні.

Правила про мову договору походять з порядку оформлення міжнародних договорів. Звідти у договори між приватними суб’єктами «перекочувала» і умова про автентичність примірників договору. Для того, щоб в цьому переконатись, достатньо відкрити Віденську Конвенцією про право міжнародних договорів. Поняття «автентичність» тут застосовується для позначення того факту, що текст договору кожною мовою при тлумаченні має однакову силу. Це правило застосовується як загальне, якщо учасники не домовились, що в разі розходження між текстами переважну силу матиме якийсь один певний текст. Цим пояснюється необхідність зазначати в договорі, що його примірники є автентичними (якщо вони укладені різними мовами).

Тож фактично, вказувати умову про «автентичність» має сенс лише в тому випадку, коли договір укладено кількома мовами і сторони хочуть підкреслити, що екземпляр, укладений однією мовою, є автентичним екземпляру, укладеному іншою мовою. Фраза про те, що «примірники мають однакову юридичну силу» також спрямована підкреслити, що сторони не надають вирішального значення певній мові при тлумаченні договору. 

А судді що? 

У судовій практиці ми не зустріли жодної справи, в якій суд прийняв би рішення по справі про розходження у примірниках договору з посиланням на їх «автентичність». При виявленні розбіжностей у текстах примірників договору, суд керується лише належними та допустимими доказами, дослідженими під час засідання. Так само на рішення суду не впливає і посилання сторін на закріплення у договорі кількості його примірників, оскільки ані Цивільним, ані Господарським кодексом жодних вимог щодо кількості примірників договорів не встановлюється (див., наприклад: Постанову Верховного Суду від 27.03.2019 р. у справі № 190/949/17; Рішення Господарського суду Луганської області від 16.05.2017 р. у справі № 66625824).

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».