Міфи про юристів, або професія для психопатів
Традиційно вважається, що юрист — людина песимістична і цинічна. Згідно з популярним поясненням, це пов’язано з особливостями професії — її представники завжди все знають та все рівно розраховують на гірше, а заради успіху нехтують почуттями інших. Та це не зовсім так.
Ден Боулінг, керівник компанії Positive Workplace Solutions, старший викладач в Duke Law School і позаштатний науковий співробітник Університету Пенсільванії, спільно з відомим психологом Мартіном Селігманом з того ж університету, вже не перший рік досліджують проблему добробуту в житті юристів.
Ще недавно Боулінг, подібно до більшості, вважав юристів людьми в основному нещасними: у 2010 році на сайті “Thecareerist” опубліковано його інтерв’ю, в якому він навіть стверджував, що депресія допомагає юристу досягати успіху.
Але тепер, після аналізу результатів інтерв’ю та опитування більше тисячі юристів і студентів юрфаків, він прийшов до несподіваних висновків.
Юристи виявилися абсолютно нормальними людьми, хоча б у своїй більшості. Хіба лиш, можуть бути більш стресостійкими, чого і слід очікувати, з огляду на агресивну і швидко мінливу юридичну сферу.
На основі своєї роботи протягом останніх років, Ден Боулінг сформулював і спростував шість найбільш популярних міфів про юристів і юридичну галузь.
Міф перший: юристи — люди нещасні
Це не так, в більшості своїй юристи цілком задоволені своїм життям. Відчуття добробуту в широкому сенсі слова розподіляється в середовищі юристів без помітних відхилень від статистичної картини в інших професіях.
Більш того, першокурсники юридичних факультетів в середньому відчувають себе більш щасливими, ніж інші студенти.
Міф другий: якщо у юриста депресія, це тільки його проблема
Це вже не зовсім так: в юридичній галузі все більше говорять про проблему перегорання чи депресії юристів, які переживають період невдач.
Рішення, прийняте під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в Женеві, може допомогти покласти край десятиліттям суперечок між експертами про те, як визначити «вигорання» і чи слід вважати це захворюванням.
Та поки бракує спеціальних курсів психологічної стійкості, подібних до тих, що все частіше використовуються в арміях.
Міф третій: студенти юрфаку, що схильні до обережності та очікують гіршого, отримують кращі оцінки
Уявлення про прямий зв’язок між песимістичним поглядом на світ і обачністю, з одного боку, і хорошими оцінками першокурсників юридичних вузів, з іншого, вважалося практично загальновизнаним.
Однак дослідження сильних сторін характеру, проведене Боулінгом і Пеггі Керрі у двох юридичних навчальних закладах (з-поміж 50 найкращих) все ж не виявило статистичного зв’язку між наявністю цих особливостей особистості й хорошими оцінками.
Міф четвертий: юрист = цинік
З’ясувалося, що юристи швидше скептики, причому не більше, ніж добре освічені люди інших професій. Фокус-групи, проведені в різних регіонах, як в сільській місцевості, так і в великих містах, показали, що юристи вважають своєю сильною стороною критичне мислення, що зовсім не дорівнює цинізму.
Міф п’ятий: успішні жінки-юристи відрізняються зниженою емоційністю і навіть безсердечністю
Тим часом юристки скоріше завдячують своїм успіхом саме своєї людяності. В ході дослідження групи особливо успішних жінок-юристів, проведеного торік Патрицией Снайдер з університету Пенсільванії, стало очевидно, що безсумнівним елементом їхнього успіху була здатність до емоційного сприйняття, “читання” людей і навіть емпатії.
Міф шостий, останній: емоційний інтелект — здатність розуміти та передбачати емоційні реакції оточуючих — оцінюється незаслужено високо
На ділі емоційний інтелект стає тим важливіше для юриста, чим далі він просувається в кар’єрі. Юристи мають вищий коефіцієнт інтелекту, ніж середньостатистична людина, але часто їм бракує вміння реагувати не тільки на саму суть проблеми, але й на клієнта.
Останнім часом ситуація змінюється: все більше юридичних фірм стали піклуватися про налагодження не лише суто професійних, а й емоційних відносин з клієнтами — це допомагає формувати постійні клієнтські відносини.
Рай для психопатів
Однак є й інший погляд на представників юридичної професії. Кевін Даттон, дослідник з Оксфордського університету і автор книги “Мудрість психопатів: що святі, шпигуни й серійні вбивці можуть розповісти нам про успіх”, помістив юриспруденцію в список професій, що мають найбільше число психопатів — друга після керівників компаній. Ось його список:
- Керівник
- Юрист
- Співробітник електронних ЗМІ (радіо / ТБ)
- Продавець
- Хірург
- Журналіст “друкованих” ЗМІ
- Поліцейський
- Кухар
- Чиновник
Більшість професій в цьому списку, так чи інакше, пов’язані з владою над іншими людьми і необхідністю приймати об’єктивні, незалежні від емоцій рішення. Для психопата це прекрасне живильне середовище.
Схоже, результати дослідження Дена Боулінг є частиною відповіді на питання про те, як психопатія поєднується з депресією, поширеною серед професійних юристів.
До відома, ось що таке психопат — це людина, яка характеризується зниженою емоційністю (особливо це стосується почуття страху) і недоліком емпатії, стійкий до стресу, безсердечний, не відчуває почуття провини, егоцентрик, вміє бути чарівним, схильний до маніпулювання людьми, імпульсивний і схильний до антисоціальної поведінки, наприклад, вчинення злочинів.
Ідеальний CEO, чи не так? Або юрист.
Автор: Назарій Стах
Джерело: thecareerist, lawyercoachpatsnyder, avtoadvokat, pravo
Фото: super.ua
