Майкл Щур: як не дати за₴р@ти собі голову
*Будьте уважні, спікер схильний до теорії змов
25 листопада 2019 року в АПУ пройшов крутий захід – чи то розмова, чи то лекція з українським тележурналістом Майклом Щуром.
А ще він актор, сценарист, музикант і просто веселий чувак чоловік.
Журналістикою займається вже багато років, тому йому точно було про що розповідати.
Ми там були, слухали і занотували основне. Спойлер: це було цікаво і весело. А всі зібрані кошти від івенту пішли у благодійний фонд “Таблеточки” ❤️
Як не дати за₴р@ти собі голову?
Цього разу йшла мова про те, як не дати за₴р@ти собі голову. Іншими словами про гігієну власної свідомості, шляхи її збереження та кордони особистого простору, які надважливо уберігати від навали шлаку. А також про те, чому це — ключове у самозбереженні.
Майкл Щур переконаний, що наша поведінка залежить від того, в якому середовищі ми знаходимось:
Ми вічно незадоволені всім переважно через те, що постійно знаходимось в перманентному стресі. На нас впливає навколишнє середовище. Я провів такий собі експеримент: змінив свою поведінку і своє ставлення до людей. І ви знаєте, це знизило мій рівень незадоволення і кількість ненависті.
Він вважає, що життя далеко не повне рожевих поні-єдинорогів, та визнає, що воно постійно закидає в нас кілотонни лайна. І нам не варто витрачати сили на те, щоб втекти від нього. Треба навчитися фільтрувати його.
Про експерименти у ВРУ
Із залу пролунало запитання, як він ставиться до народних депутатів. Майкл Щур відповів, що в цілому негативно, однак є виключення.
Він розповів про експеримент, який провів у Раді, коли був журналістом одного з телеканалів:
Я підходив до депутатів і запитував, чи підтримують вони реформи у вугільній промисловості, запропоновані президентом. Всі відповідали, що так – звісно підтримують. А насправді, я це придумав. Президент не пропонував ніяких реформ. Тому про яку повагу може йти мова, якщо вони навіть бояться показати свою позицію.
Як навчитися фільтрувати інфо?
Майкл Щур розповів, як йому вдається фільтрувати інформацію.
Я для себе винайшов такий прийом: зменшити кількість «вхідних», тобто кількість інформації, яка надходить від зовнішнього світу.
Колись прочитав у книзі прикольний лайфхак – записувати всі “вхідні” на шматку паперу і відмічати, коли ти це зробиш. Я спробував – і це спрацювало.
Він розповів, що розділяє всю інформацію на три типи:
- Зона моєї відповідальності (для мене це робота та сім’я);
- Зона моїх інтересів (хобі);
- Все інше (те, що не так для мене важливе).
До прикладу, як я відфільтровую інфо: в першу зону потрапляють головні новини України та світу. Те, що важливо в контексті моєї роботи.
Щодо другої зони про хобі: в мене є окремий список в нотатках, назвав його “коли-небудь”. Туди потрапляє інфо такого роду: “зробити рай коту”. Те що я хотів би, але відкладаю.
В третю зону відносяться статті, які можуть бути дуже цікаві (по назві заголовку), але не входять в перші дві зони. Зазвичай, я їх рідко читаю. Хоча стаття ніби кричить: не прочитаєш, будеш проклятий.
Спочатку ломка, ніби щось пропустив, а потім попускає і ти розумієш, що нічого трагічного не сталося.
Про теорії змов
Майкл Щур відмітив, що схильний себе вважати прихильником теорії змов. Він навіть порекомендував відмітити це наступною тезою:
*Будьте уважні, спікер схильний до теорії змов.
Нас навмисно намагаються засмітити інформацією, щоб ми перейшли від логічного мислення, до емоційного. І тоді ти поступово втрачаєш здатність думати, а керуєшся емоціями. Я переконаний, що це навмисно хтось робить.
Про медіа
“Ми маємо навчитися самі поводити себе в інформаційному полі. Наприклад, знайти джерела літератури чи медіа, які вам підходять.
Для мене респект для медіа, коли вони мають свою позицію. Наприклад, прямо говорять, що симпатизують певному політику або вибачаються за факапи.
Приклад, у фейсбук з’явилася інфо, що Львові відкрили Хвойдарню. Багато медіа написали про це, а виявилося, що це був фейк. І от вибачилося за розміщення недостовірної інфо не так багато ЗМІ.
Це до того, що інформацію необхідно перевіряти. Я ніколи не вірю одному джерелу. Завжди перевіряю у опонентів.
Медіа потрібні, щоб тримати людей вкупі. Адже саме вони формують поле, яке допомагає людям відчути причетність до чогось глобального. Це як клей, який склеює людей до кучі.
Хоча зараз, якщо брати великі телеканали — то вони хочуть нас розділити. Такі собі розчинники. Вони пропагують зі своїх екранів певну позицію: той хороший, а той поганий – і люди вірять. Втрачають здатність до критичного і логічного мислення.
Що там з юристами?
На питання, що ви думаєте про юридичну спільноту Щур відповів:
Нічого. Скажу так, я не боюсь юристів (як, наприклад, стоматологів). А от до суддівської спільноти в мене є питання. Зрештою, людина звертається до юристів, коли хоче справедливості.
Тому, як на мене, ваше основне завдання допомогти її віднайти.
