Лайфхаки від ДВС, аби не відкривати виконавче провадження

На полі битви з Державною Виконавчою Службою України однією з основних проблем постає повернення виконавцями виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Одним з популярних аргументів такої відмови є відсутність в наказі/виконавчому листі дати народження боржника (фізичної особи, ФОПа), реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серії та номеру паспорта (п. 4 ч. 1, п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Нащо тоді існує ст. 1291 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов’язковим до виконання та основні засади ЗУ «Про виконавче провадження», а саме обов’язковості виконання рішень, верховенства права, закріплених в ст. 2 Закону, не зрозуміло.

Варіація дій в такому випадку наступна:

Першим варіантом буде звісно оскарження повідомлення державного виконавця та подачі скарги до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції. ЦПК, ГПК, КАС України встановлюють десяти денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (акцентуємо увагу на цивільному та господарському процесі).

Сьогодні існує справедлива судова практика Верховного Суду, що сформувалася при вирішенні відповідних спорів. Так, у правових висновках суд посилається на ч. 3 ст. 18 ЗУ, та вказує, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання. Відсутність вищезазначених даних не позбавляє державного виконавця скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від «22» серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц, постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2018 року у справі № 469/1357/16-ц).

Добре, оскаржили дії державного виконавця, на руках рішення суду, яким зобов’язано останнього відкрити ВП. І тут іронія. Гарант виконання судових рішень не виконує рішення суду, щодо зобов’язання виконавця відкрити виконавче провадження. Як показує практика, таке трапляється.

І тут вже можливо продовжувати судові баталії та притягувати виконавця до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 382 ККУ, але це вже зовсім інша історія.

Другий варіант – задля уникнення такої ситуації разом з поданою до суду позовною заявою додавати обґрунтоване клопотання про витребування у відповідача відповідних доказів/даних (РНОКПП, дати народження) та просити суд зазначати їх у процесуальних документах (наказ/виконавчий лист). Також необхідно дотримуватись всіх формальностей щодо їх витребування задля досягнення задоволення клопотання, таких як направлення безрезультатних запитів до уповноважених органів з проханням надати РНОКПП, дати народження відповідача, яку ніхто нікому не надасть, оскільки вона є конфіденційною, та додавати відповіді/відмови до клопотання.

Отже, своєчасне та повне виконання судових рішень в Україні на сьогоднішній день досить кульгає, тому терпіння всім, гарних матеріалів по справі, та професійних виконавців!

__________

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».