Компенсація за зруйноване окупантами житло: покрокова інструкція

З початком війни громадяни України зазнали значних порушень своїх майнових прав. Порядок, описаний у цій статті, закріплює алгоритм дій для отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно.

1. Подання заяви.

Громадяни можуть подати заяву на компенсацію збитків трьома способами:

•   особисто в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
•   онлайн через застосунок «Дія»;
•   через нотаріуса.

2. Складання акту обстеження майна.

Після подання заяви спеціально створена комісія складає акт обстеження майна. Важливо, що саме цей акт – основа для отримання майбутньої компенсації. 

Якщо власник майна не хоче чекати на комісію для обстеження пошкодженого майна, він може замовити таке обстеження самостійно за власні кошти, а висновок передати у відповідні органи місцевої влади. Така фіксація пошкоджень дозволить у майбутньому ремонтувати майно самостійно, щоб потім отримати компенсацію.

3. Наповнення державного Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Спеціальна комісія вносить дані до Реєстру за результатами обстеження ушкоджень. Також, вона здійснюватиме верифікацію даних, що вже вносять громадяни, зокрема через застосунок «Дія». 

 Реєстр буде містити інформацію про пошкоджене/знищене майно:

• з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України;
• з дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні».

Фіксація пошкодженого та зруйнованого майна – важливе юридичне підтвердження для отримання компенсаційних виплат.

4. Отримання компенсації.

Важливо зазначити, що компенсація і відшкодування шкоди не є тотожними поняттями.

Останнє не є ефективним способом захисту порушених прав в умовах війни. Звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди потрібно до винної особи. Проте у більшості випадків потерпілі не знають, хто саме з ворожих військовослужбовців заподіяв їм шкоду, тому не можуть зібрати докази його вини. Саме тому компенсація – найбільш ефективний спосіб захисту порушених майнових прав.

Збитки завдані Україні і громадянам повинні компенсуватися за рахунок країни, яка ці збитки завдала.  Одним із джерел компенсації завданої шкоди громадянам після війни можуть стати заморожені за кордоном активи росії.

Для того, щоб звернути стягнення на активи росії за кордоном, потрібен юридичний механізм. Наразі у світі ще немає прецеденту позбавлення активів держави-агресора у таких масштабах. Тому Україна пропонує укласти багатосторонній договір між країнами-партнерами, де є заморожені російські активи. Такий договір потрібен для зняття імунітету із заблокованих активів рф. Документи щодо створення компенсаційного механізму розглядатимуться ООН та ЄС вже восени цього року, після чого може бути підписаний багатосторонній договір.

Після звернення стягнення на заморожені активи росії, міжнародна спеціальна компенсаційна комісія (МСКК) призначатиме виплати за пошкоджене/зруйноване майно на основі акту обстеження майна. МСКК формується спеціальною робочою групою під головуванням керівника Офісу Президента.

Крім того, громадяни мають право звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо отримання компенсації за зруйноване або пошкоджене майно. Незважаючи на те, що росія не є стороною Конвенції з 16.09.2022, вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.

Стаття підготовлена в рамках співпраці Юридичної клініки Школи права УКУ та Ради Європи

Автори:

• Соломія Гумен
• Віталія Магас
• Консультанти Юридичної клініки Школи права УКУ