Коли рішення апеляційного суду не підлягає оскарженню, — роз’яснення суду


Source: The daily beast

Вінницький апеляційний адміністративний суд роз’яснив, у яких випадках рішення апеляційного суду є остаточними і перегляду в касаційному порядку не підлягає.

Так, відповідно до статті 129 Конституції України  одною з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Тобто за Конституцією України обов’язковим є саме апеляційний перегляд.

Ця правова норма також кореспондує з  пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким до основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також статтею 13 цього Кодексу, якою визначено право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення законодавства дають підстави зробити висновок, що рішення апеляційного суду є остаточними і перегляду в касаційному порядку не підлягають, за винятком окремих випадків.

Перелік таких випадків передбачений пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС України, відповідно до якої  судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

  1. касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
  2. особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
  3. справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
  4. суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За приписами частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо:

  1. прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
  2. оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
  3. оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
  4. припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;
  5. оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
  6. оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  7. стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
  8. типові справи;
  9. оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
  10.  інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
  11. перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Водночас, згідно з положеннями частин третьої, четвертої статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у спорах:

  • щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
  • щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
  • щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже рішення апеляційного суду є остаточним та не підлягають перегляду у касаційному порядку у справах щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 гривень, віднесені чинним процесуальним законом до категорії справ незначної складності, а також у справах, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність.