Карантин, роботодавці та юристи

Віддалена робота для юриста: рай чи випробування?

Карантин створив справжній рай для юристів (це з жанру фентезі) —  «віддалена робота для юриста». Це неймовірна мрія просто. Я звичайно ж розумію, що вже багато хто на цю тему писав матеріали, але я просто мушу поговорити про це з вами. 

Нарешті ж роботодавці зрозуміли безглузду необхідність стаціонарної присутності суворого обличчя юриста в офісі та упевнились (може не усі), що юрист може працювати з іншого, ніж кабінет, місця. І це геть не впливає на його концентрацію, мозок, якість послуг тощо. А тим паче не означає, що йому за такі умови праці точно треба платити менше, ніж при стаціонарній роботі. 

Гадаю, що не всім зручно працювати з офісу, але все ж таки. Це дійсно класно зранку пити каву в улюбленій кав`ярні, відвідувати спортзал і працювати (тут кожен своє може прочитати).

Останні роки роботи в мене було велике бажання не сидіти цілий день в офісі. І це не тому, що не подобається робота, люди навколо (хоча віддалена робота — це також рай для інтровертів), умови тощо. А просто набридло бути прив`язаним до графіка і набридла неможливість вийти за його рамки, а лише за умови попередження когось — фу. Зараз же все змінилось. І для того, щоб відчувати себе достатньо вільним та не сидіти в офісі не обов`язково потрібно бути власником підприємства.  

Крім того, не знаю як ви, а я спостерігаю тенденцію істотних змін ринку праці, зокрема в розрізі відношення роботодавців до працівників. Щось більшість вже перестали із криками: «ти отримуєш зарплатню, ти повинен, зобов`язаний» тактично зазначати посадові обов`язки працівника тощо. Натомість почали надавати як мінімум посадові інструкції у письмовому вигляді з вичерпним переліком функціоналу для ознайомлення під підпис. 

Це, до речі, окремий плюс до карми позитивних змін в країні. Щось більшість роботодавців перестали звільнювати працівників день в день без попередження та дотримання процедур — почали керувати свій іноді слабкий емоційний стан (в кого не буває) та почитали КЗпП. Щось роботодавці взагалі почали запитувати у працівників: «А не багато роботи в тебе зараз? Чи не перенавантажений ти завданнями? Повідомляй мене, якщо навантаження буде великим для тебе», а не закидувати 5 раз на день 15 завданнями із різних галузей права по 10 різним клієнтам із дедлайном на завтра після обіду ще і з запитанням/криком: «А чому не виконано попереднє завдання (ті 100 завдань)?». Молодці, що переглянули свої погляди. Прям привід пишатися самим собою. 

Щось більшість роботодавців почали цінувати (!) взагалі найманих працівників, організовувати цікаві заходи за участю працівників, а не розкодуватись ними як… Це звісно радує. Особливо коли ти вже не найманий працівник. 

Радує також те, що юристи (не зі списку ТОП) в принципі почали самі себе цінувати та змінили кон`юктуру юридичного ринку і вектор його розвитку в сторону legal tech. Це логічно та продиктовано тенденціями сьогоднішнього дня.

Зазвичай вже юрист як виконавець проводить співбесіду із потенційним роботодавцем/партнером, а не навпаки. З покращень також варто зазначити про відокремлення галузей права як послуг та появи вузьких спеціалістів певної галузі, бо кримінальник-господарник, це вже не комільфо. Хоча ще практикується. Цікаво, що всі ці істотні зміни відбулись в останні 5-6 років. Я до того, що ще задовго до карантину.

Взагалі стаття про те, що свобода у будь-якому її прояві, надихає. 

Піду доп`ю свою каву, потім попрацюю, коли буде час.

Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».