Гроші як сміття: 6 світових прикладів гіперінфляції
Більшість переконана, що коронавірус поставив світову економіку на грань найгіршої кризи в історії. Сьогодні ми розповімо про випадки, коли країни потрапляли у набагато гірші ситуації.
Банкіри називають гіперінфляцію супутницею криз та воєн. Під час гіперінфляції відбувається прогресивне зростання вартості товарів (до 1000% на добу), знецінення грошей та зниження рівня доходів населення. У критичних випадках цей процес може привести до повного розпаду товарно-грошової системи країни та переходу на натуральний обмін.
Ця катастрофічна за своїми економічними наслідками ситуація відбувалася безліч разів в історії людства. А у цій статті ми зібрали найяскравіші приклади гіперінфляції, які спостерігалися в різних державах за останні 100 років.
Угорщина (падіння інфляції – 207% на добу)
Після закінчення Першої світової війни вже незалежна Угорщина ввела національну валюту — пенге, що дозволило країні трохи стабілізувати економіку та знизити інфляцію.
Однак вже до наступного великого військовому конфлікту держава опинилася у скрутному становищі: у країні практично зруйнували сільське господарство, а Центробанк друкував гроші без обмежень. Друга світова війна закріпила за Угорщиною статус злиденної держави — в серпні 1945 року ціни в країні подвоювалася кожні 15 годин, а курс стосовно 1$ всього за три місяці виріс в 108 разів.
У липні 1946 року економісти зафіксували максимальне значення інфляції, яка склала 42 квадрлн відсотків. Щоб хоч якось пригальмувати падіння, уряд ввів нову валюту — форинт, еквівалент якої відповідав 10²⁹ пенге.
Німеччина (21% на добу)
Під час Першої світової війни Німеччина витрачала практично весь державний бюджет на озброєння та покривала свої борги коштом зовнішніх позик. Впевнені у своїй перемозі урядовці розраховували, що всі кредити погасить сторона, що програла. Поразка у конфлікті змусила владу, обтяжену виплатою репарацій, включити друкарський верстат.
Вимушені заходи призвели до зростання інфляції, яка у жовтні 1923 року сягнула 29,5 тис. відсотків. Протягом пів року вартість буханки хліба зросла з 250 до 200 млрд німецьких марок. Громадяни збирали зарплату у валізи та намагалися витратити її у той же день, оскільки через добу вона вже знецінювалася.
Бували випадки, коли злодії, побачивши на вулиці залишену сумку з грошима, крали сам багаж, а банкноти залишали. Владі вдалося виправити ситуацію до початку 1924 року, коли уряд запровадив рентмарку (за курсом 1: 1 трлн старих марок), забезпечену сільгоспугіддями. Крім того, Німеччини допоміг той факт, що деякі країни погодилися реструктуризувати її військові борги.
Китай (5000% в місяць)
Основною причиною гіперінфляції у Китаї стала громадянська війна між комуністами та націоналістами. Щоб фінансувати свої витрати, друга сторона приступила до друкування грошей, що посилило економічне становище країни.
У квітні 1949 року рівень інфляції становив трохи більше ніж 5000%: ціни подвоювалися кожні 4-5 днів, а друковані гроші стали настільки марними, що люди замість них використовували рис. Щодо 1$ національна валюта протягом 12 років впала у 7 млн разів. Ситуація стала виправлятися після утворення Національного банку Китаю та випуску юаня, підкріпленого золотом.
Югославія (65% в день)
Однією з європейських країн, які найбільше постраждали від розпаду СРСР, виявилася Югославія. Переставши бути сполучною ланкою між західним і східним блоком, держава стала жертвою внутрішньонаціональних конфліктів.
За короткий термін влади зіткнулися з новими для себе викликами: припиненням торгівлі, забороною на експорт продукції з боку ООН, неконтрольованими бюджетними витратами та величезною корупцією.
У ситуації, що склалася уряд приступив до друкування грошей, що призвело в 1994 до гіперінфляції в розмірі 313 млн відсотків. у країні максимальний номінал банкноти виріс до 500 млрд динар, ціни подвоювалися кожні 34 години, а жителі намагалися розлучитися з усією зарплатою в день отримання, вважаючи за краще купувати товари у сусідній Угорщині. Щоб домовитися про зняття санкцій ООН, уряд погодився прийняти нову валюту, «новий динар», підкріплену золотовалютними резервами.
Зімбабве (98% в день)
У цій країні шлях до гіперінфляції почався в 1990-і, коли президент Роберт Мугабе забрав землі в етнічно європейських фермерів та віддав їх етнічним зімбабвійцям, чим значною мірою підірвав сільське господарство.
Надалі ситуація погіршилася з участю держави у війні в Конго та з введеннями санкцій з боку Європи та США. Зазначені чинники призвели до колосального економічного спаду та до інфляції у 231 млн відсотків (за даними за 2008 рік).
Громадяни фактично відмовилися від місцевого долара на користь натурального обміну: так, у великих містах можна було зняти кімнату за 12 кг борошна, 4 літри олії та 10 упаковок туалетного паперу. Нарощуючи темпи друку валюти, уряд в січні 2009 року випустив купюру номіналом в 100 трильйонів доларів.
Незабаром влада перейшла на долар США та британський фунт стерлінгів. Ці заходи у сукупності з програмою економічного відновлення дозволили трохи стабілізувати ситуацію у країні. За останні 11 років рівень інфляції в Зімбабве значно скоротився: у 2019 році він склав 540%.
Венесуела (130 тис. відсотків на рік)
У 2019 Центробанк Венесуели повідомив громадянам прикрі новини: рівень інфляції у країні склав 130 тис. відсотків.
Економічна криза у Венесуелі вибухнула у 2014 році після різкого зниження цін на нафту. Результат — доходи країни від експорту знизилися на третину. Також положення держави поглиблювала політика націоналізації та постійні зміни умов співпраці із закордонними партнерами, що змусили їх покинути країну. Ще ближче до прірви Венесуелу підштовхнули санкції, введені з боку США.
Потрапивши у скрутне становище, уряд знайшов єдиний (при цьому невірний) вихід — запустити друкарський верстат. Це призвело до миттєвого падіння місцевої валюти — болівара, підриву і без того слабкої економіки та масового відтоку громадян за кордон у пошуках кращого життя.
Банкноти настільки знецінилися, що місцеві жителі стали робити з них сувеніри та продавати туристам. На думку експертів, країна може повернутися до докризових показників, якщо відновить нафтову галузь і поверне іноземний капітал, що практично неможливо при збереженні нинішнього керівного режиму.
Джерело: sharespro.com, hussle.com, gold.com
Фото: Pexels
