8 типових помилок юриста-початківця, які притаманні навіть професіоналам
Юристи, які тільки починають свій вхід в юриспруденцію, зазвичай дуже амбітні. Це не погано, й не добре — все залежить від того, як справлятись зі своїми прагненнями та наскільки грамотно поставлені ваші цілі щодо кар’єрного росту.
Досвід потребує часових затрат, а іноді болючих синців, які потрібно набити кілька разів, для того, щоб засвоїти урок. Тому вони притаманні навіть професіоналам. Звісно, не переконавшись особисто, ви навряд чи запам’ятаєте ці істини, проте ми все ж вирішили вас застерегти від типових помилок юристів-початківців:
- Надмірне навантаження
Новачкам властиво братись за безліч справ одночасно. Це може бути викликано бажанням закріпити за собою статус професіонала, побоюваннями залишитись взагалі без справ чи більш меркантильними мотивами. В будь-якому випадку, ситуація зводиться до надмірного навантаження, яке не під силу юристу-початківцю, натомість погана підготовка до вирішення справ, безглузді помилки та порушення строків призводять до ефекту абсолютно протилежного тому, що очікував юрист.
Таким чином, він почне свій кар’єрний шлях з фіаско, що не надто йому на руку. Помірне збільшення навантаження та розподілення свого часу та сил поміж справ, які ви ведете, не завадить нікому.
- Надмірна довіра до клієнта
Безперечно, довірливі відносини між клієнтом та юристом потрібні. Проте, не забувайте залізне правило юриспруденції: абсолютно все піддавайте сумніву, нічого не сприймайте на віру. Клієнти також брешуть. Вони роблять це усвідомлено чи ні, викривлюють чи приховують інформацію, щоб здаватись кращими, більш чесними чи успішними — це людська природа. Ваше завдання як юриста розібратись в суті справи, розставити усі факти по поличках та викрити ті, як замовчуються, втім мають суттєве значення.
- Надмірна самовпевненість
Впевненість в собі, безперечно, важлива риса. Але краще не мати її в надлишку. У своїй більшості випускники вузів думають, що вони можуть все, або по крайній мірі достатньо багато, щоб швидко та професійно вирішувати справи. Насправді ж не знаючи всіх підводних каменів судочинства та більше опираючись на теоретичні, ніж на практичні знання, не можна досягнути висот. Для цього потрібне знання тонкощів професії, усвідомлення власної недосвідченості та бажання постійно вчитись.
- Беззаперечно вірить в справедливість суду
Ми жодним чином не хочемо образити представників судової гілки влади. Але навіть судді не будуть заперечувати, що стикались з несправедливими рішеннями, порушеннями, що допускаються судом, низькою кваліфікацією колег.
Якщо правозахисник витрачає багато часу, психологічних і розумових зусиль при роботі над справою, то суддя через велике навантаження, значну кількість справ, може просто фізично не встигнути вникнути в кожну деталь справи. Для судді конкретна справа не є єдиною, і до даного процесу він ставиться так само (скрупульозно або поверхнево), як і до сотень інших.
Потрібно пам’ятати, що в руках юриста усі правові методи для позитивного вирішення справи, а вправне їх використання прийде з досвідом.
- Не вміє тримати свої емоції під контролем
Здатність керувати своїми емоціями та зберігати холодний розум притаманна не всім, проте корисна для кожного. Надмірно емоційна реакція на порушення процесуального закону, хвилювання за власну позицію в справі та суперництво з обвинувачем — тільки завадять правозахиснику адекватно оцінити обставини справи й побудувати послідовну тактику захисту. Не кажучи вже про відносини з іншими учасниками процесу.
- Не прагне до вдосконалення
Це одна з тих помилок, якої може припуститись як дилетант, так і досвідчений юрист. Слідкувати за змінами в законодавстві, відвідувати тематичні заходи, переймати досвід колег, розвиватись особисто та сприяти росту компанії, в якій ви працюєте — невід’ємні складові успішної кар’єри юриста.
- Нездатність оцінити рівень своїх знань
Пункт, що пов’язаний і з надмірною впевненістю, і з невмінням вправно розподілити навантаження.
Якщо юрист-початківець має сумніви щодо наявності в нього знань та досвіду для вирішення тієї чи іншої справи клієнта, краще одразу в цьому признатись. Якщо він все ж наважується зайнятися цією справою, то може сильно нашкодити своєму клієнтові. Тому потрібно завжди реально оцінювати свої здібності.
Варто пам’ятати, що ми всі вчимося в процесі діяльності, але на навчання в процесі конкретної справи ви зобов’язані отримати згоду. Тому можна попередити, що таких справ ви ще не вирішували, але за символічну плату будете раді спробувати. Повірте, тих, хто погодиться, більше, ніж тих, хто надасть перевагу іншому юристу.
- Відмова від наставника
Як правило, для молодого фахівця всі пропозиції зводяться до стажування у юридичній фірмі, яка не дуже відома, але при цьому в ній працюють досить досвідчені юристи та адвокати. Звичайно, зарплата спершу буде зовсім мінімальною, але з можливою перспективою росту. Що робить молодий випускник ВУЗу? Він моніторить пропозиції від відомих компаній. При цьому не розуміючи, що жодна з них не витрачатиме багато часу на навчання молоді. Знамениті адвокати не шукають студентів, вони шукають професіоналів. Бувають рідкісні винятки, але це аж ніяк не правило.
