5 помилок юриста, який починає свою професійну кар’єру

Коли ми здобуваємо диплом про вищу юридичну освіту, здається, що море по коліна. Ось тільки дайте можливість і я вам покажу, як потрібно працювати.

Проте вже після кількох робочих днів ілюзії розбиваються і доводиться стикатися з тим, чого у ВУЗі, на жаль, не навчили, і ось ви робите помилку за помилкою. Звісно, ніщо так добре не засвоюється, як власні промахи, проте краще знати, де можна підстелити соломи, перш ніж впадете.

Варто зазначити, що чимало юристів-практиків спотикаються на цих ситуаціях неодноразово й після кількох років роботи. Тому й для них цей матеріал може стати корисним.

Помилка 1: спроба ведення великої кількості справ

Прибуток юридичної компанії напряму залежить від кількості справ, яку ведуть її юристи. І звісно, чим більше справ — тим більший прибуток. Проте виникають ситуації, коли у юристів виникає страх втратити клієнта, чи спокуса отримати більше грошей, тому вони беруться за якомога більшу кількість справ, не розрахувавши свої сили наперед.

Захиснику не вдається приділити достатньо часу вивченню справи, підготовці документів по ній і навіть елементарно перебувати в різних місцях одночасно. Всі ці та інші чинники можуть призвести до небажаного для клієнта результату у справі, а далі — до втрати адвокатом репутації, за якою неминуче буде відмова від його послуг та зниження прибутку, відповідно.

Потрібно змиритися з думкою, що на початку кар’єри кожна окрема справа займатиме більше часу, ніж у ваших більш досвідчених колег. Окрім того, практику краще почати з участі в не дуже складних справах, якщо про простоту в юриспруденції взагалі довечно говорити, тим паче, коли ви тільки почали практичну діяльність.

Саме таким чином, ви можете здобувати досвід, накопичувати знання, які з часом дозволять вам збільшувати навантаження, правильно керувати своїм часом та розвивати юридичну практику.

Помилка 2: переконання в справедливому вирішенні справи судом

Це твердження, можливо, викличе гнів у суддів, проте ми не могли не звернути увагу юристів-початківців на цей нюанс. По-перше, ми в жодному випадку не підводимо усіх під одну оцінку, по-друге, навіть судді, напевно, не зможуть заперечувати того, що зустрічалися з несправедливими рішеннями, порушеннями, що допускаються в процесі судом, низькою кваліфікацією колег.

Варто зауважити, що, оскільки адвокат витрачає багато часу та зусиль на те, щоб вивчити справу, розібрати її з усіх сторін, донести її суть до суду, він сподівається на належну оцінку своїх зусиль. В той же час, може стикнутися з відмовами в клопотаннях і приєднанні до справи доказів, з неможливістю нормально брати участь процесі і т. д.

Це може спантеличити та розчарувати на початковому етапі роботи, підірвати бажання розвиватись у цій професії. Проте починаючому адвокату потрібно пам’ятати, що для судді конкретна справа не є єдиною, і до даного процесу він ставиться так само, як і до інших. Разом з тим, через велике навантаження, велику кількість справ, суддя може просто фізично не встигнути вникнути в кожну деталь справи. Тому адвокату потрібно навчитись доносити суть справи зрозуміло, чітко доводити свою позицію та використовувати усі законні засоби для цього.

Помилка 3: неправильна оцінка обсягів роботи

Не можна не погодитись з тим, що, для правильної оцінки обсягів майбутньої роботи, потрібно не тільки мати колосальний досвід, а й володіти повною інформацією, що має відношення до справи.

Неправильна оцінка обсягів роботи призводить до проблеми накопичення значної кількості справ та неможливості заглибитись й вивчити кожну з них детально, про що ми вже згадували у пункті 1, а також до додаткових часових та фінансових затрат, чи суперечок з клієнтом з приводу оплати послуг юриста тощо.

Щоб не потрапити в таку неприємну ситуацію, юристам радять заздалегідь передбачати можливі проблеми і компенсацію незапланованого обсягу роботи.

Не секрет, що справа може затягнутися на рік і більше, а це буває складно визначити та передбачити навіть досвідченим юристам.

Помилка 4: надмірна довіра підзахисному

Юристам в будь-яких галузях доводится стикатись з різними людьми, їхніми переживаннями та болем. Напевно, складно уявити собі адвоката, який не переймався б переживаннями людини, що звернулася до нього за допомогою. Проте, з досвідом до захисника приходить розуміння того, що слова будь-якого, навіть найбільш чесного на вигляд і беззахисного клієнта, необхідно перевіряти й аналізувати, не допускати занадто особистого ставлення до справи, не давати волю емоціям і вже тим більше не йти на поводу у свого довірителя.

Помилка 5: емоційне ставлення до справи

Ця помилка має зв’язок із зазначеною вище, проте стосується більш широкого спектру аспектів, що можуть турбувати та непокоїти юриста, викликаючи обурення, співчуття, злість чи навіть гнів. Емоції та переживання юриста можуть бути пов’язані як із проблемами клієнта, так і викликані кричущими порушеннями закону з боку державних органів чи органів місцевого самоврядування, суду, органів досудового розслідування тощо.

Подібний підхід до справи може не тільки перешкодити захиснику адекватно оцінити обставини справи і виробити послідовну тактику захисту, але і негативно позначитися на взаєминах з представниками інших юридичних професій та підірвати його репутацію.

Іванна Мельничук