Олексій Дорогань: про BRDO, Big Law та інновації

Якось на одному з Legal Startup Crash Test ми почули, як пітчив Олексій Дорогань. Він розповідав про проект Start Business Challenge – покрокові інструкції для реєстрації бізнесу.

З того моменту пройшло майже два роки і доля нас звела з ним знову ?

Олексій  – виконавчий директор в BRDO (Офіс ефективного регулювання), експерт з питань стратегічного розвитку та застосування інформаційних технологій у правничій сфері. А ще він дуууууже крутий, і займається тим, що разом з командою інкубує реформи в Україні  (чим значно спрощує нам життя).

До прикладу, BRDO були розроблені 60 постанов (прийнятих КМУ), що покращують умови для ведення бізнесу, понад 1000 незаконних та застарілих було скасовано. Також, Офіс розробив та супроводжує низку онлайн продуктів. Як, наприклад, Інспекційний портал чи портал моніторингу витрат на ремонт доріг roads.brdo.com.ua

Ми розпитали Льошу про його кар’єрний шлях: як він перейшов із Big Law в інновації, та що йому при цьому прийшлось пережити; дізналися про роботу над проектами та імплементацію реформ; розпитали його про юрринок та вивідали, чому він би хотів загнати юркомпанії з Front Office в Back Office… а ще там про злість та її вивільнення.

Ти – юрист чи ІТшник?

Я – юрист і ІТшник.

Розкажи трішки про себе. Як ти прийшов до того, щоб інкубувати реформи?

Як правило, коли я розповідаю цю історію, люди вважають, що я жартую чи не в собі. Я закінчив міжнародне право в Шевченка в КІМО (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка) і одразу, ще не отримавши диплом спеціаліста, пішов працювати в Baker McKenzie.

Там я отримав шалений досвід і, як кажуть, набив руку. До прикладу, брав участь у транзакціях на мільярд доларів тощо. Щоб ви розуміли, коли ти там кажеш, що хочеш ще щось – тобі відповідають: навіщо, ти вже і так в Baker, куди вище? Тобі просто треба працювати і все буде добре. Те, що ти сюди потрапив уже джек-пот…

Саме там я декілька разів використовував ІТ-рішення для того, щоб пришвидшити дьюділ або інші рутинні речі. Наприклад, якось я супроводжував найдорожчу угоду з купівлі-продажу нерухомості за історію України, в якій було близько 200 угод оренди – а це 200 PDF-файлів на 300 сторінок. Я був тим нещасним молодшим юристом, який мав це все перевіряти. І от тоді я вдався до певного прийому: прогнав усі документи через спеціальні програмки, порівняв і перевірив лише те, що змінилось. Так я зекономив десятки тисяч доларів своїх billable годин.

Я думав, що молодець – але в компанії так не вважали. Для них це був ризик, тому що вони ніколи так не робили, і не мали гарантії, що я ніде не помилився. Навіть більше, для партнерів досить важлива прозора собівартість проекту. Вони чітко знали, скільки годин будуть над цим працювати, адже так завжди робили. А я тут взяв і поламав систему.  Потім було ще декілька спроб використати ІТ-рішення, але я зрозумів, що інновації в Big Law, на тому етапі, були не дуже затребувані.

Саме тоді ти вирішив щось змінити?

Так, з часом в мене почала виникати депресія, тому що я не бачив, чим закінчується мій едвайс. Людям нормальним, не юристам, пояснити, чим ти займаєшся неможливо: якісь папірці перекладаєш. Ти не бачиш результату і не вчишся на помилках. А ще не знаєш, як все відбувається у взаємодії з реєстраторами, прокурорами, чиновниками.

Мені цього дуже не вистачало. Я хотів розуміти, як в реальному житті працює бізнес. Тому перейшов на завод.

Що? Тобто ти покинув Baker, щоб працювати на заводі? Якому?

Так – Coca-Cola. Щоб ви розуміли – завод у полі, сільрада, виконком, райдержадміністрація, реєстратор, прокурори, поліція. Це реальне життя. Те, що дійсно відбувається в країні. Я хотів це побачити. І трешака реального життя я там набрався максимально.

Це був чудовий експіріенс: вимагали хабарі, виключали газ. Було класно. Там все, що ти зекономив на ІТ-штуках – це добре. І я набрався там досвіду, якого хотів.

І що далі?

Потім мене запросили в Кісілі (Адвокатське об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»). Однак, перш ніж перейти, я попередив колег, що хочу 20% часу займатися своїми проектами – інноваціями в праві. На тому і зійшлись. Але для юрфірми ти – це актив. Відповідно, кожна година, коли ти робиш billable – це класно, це дохід і прибуток фірми. А 20% – це теж години, які я використовував на свої проекти. Тобто фірма зацікавлена в тому, щоб ти працював на клієнта, а не інвестував час в якісь незрозумілі штуки, які невідомо, злетять, чи ні.

З часом я вирішив, що хочу перейти на фултайм по розробленню інновацій в праві. Однак, ми не змогли домовитись. Так я майже закінчив свою роботу юристом.

Куди ти пішов?

Потім доля звела мене з Олексієм Гончаруком – це екс-керівник BRDO. Йому потрібні були юристи для офісу, який би займався реформою дерегуляції. Він взяв мене до себе в команду. Спочатку, я працював, як юрист, однак, розумів, що це реформи та в мене є якась перспектива. За перші пару місяців роботи в BRDO ми розробили методологію та я вибудовував першу версію процесу перегляду законодавства на базі гугл-таблиць та форм. І наразі разом з командою ми розробили декілька порталів та сервісів, якими користується більше мільйона українців щороку.

Скільки людей в команді?

У нас зараз, приблизно, 12 людей в технічній команді та 40 інших експертів та аналітиків.

Тобто вам, по суті, держава дала зелене світло на те, щоб ви це все впроваджували?

Нас фінансують донори. Це Європейський Союз, Канада, США, Велика Британія, Нідерланди та інші.
Вони фінансують реформи, і, відповідно, нашу роботу. Ми впроваджуємо наші ініціативи разом з Урядом.

Як тобі зараз працювати з Урядом, у порівнянні з тим, коли ти був юристом-інхаусом?

Я б це розділив на два етапи: перший – це накопичення злості, і другий – це її вивільнення.

Невже все так погано на юридичному ринку?

Я не кажу, що це злість на юридичний ринок. Це злість на те, як працює держава. Ці безсонні ночі, роз’яснення, чиновники, дзвінки, листи, судова практика, Податковий кодекс, Інструкції Радянського Союзу з трудового права – це все в будь-якої притомної людини в процесі роботи викликає не позитивні емоції. Тому що приємного, якщо в цьому розібратися, мало. Відповідно, набрався злості.

Ви спрощуєте оформлення документальної рутини? Чим саме корисні ваші сервіси для людей?

Важливо розуміти, що ми не робимо “сервіси заради сервісів”. А ми робимо сервіси, які вирішують проблеми, що існують у підприємців. І вирішуємо їх по-різному. За три роки ми підготували прийняття 60 постанов Кабміну. Це ініціативи, які економлять бізнесу сотні мільйонів доларів щороку. Це будівництво, енергетика, сільське господарство тощо.

Крім того, ми бачили, що мало змінювати правила, бо їх відчує бізнес не швидко — треба робити корисні сервіси. Наприклад, у підприємців є проблема з інформацією щодо того, як правильно оформитись. Ми ж, у свою чергу, пишемо аналітичні документи, зелені книги, де описано, як це все відбувається. В якийсь момент нам прийшла ідея: чому би не використати цю базу знань для того, щоб побудувати сервіс для підприємців, який їм буде пояснювати, як цей бізнес оформити. Так ми зробили наш перший сервіс для підприємців Start Business Challenge.

Розкажи більш детально про проект?

Це покрокові персоналізовані інструкції по оформленню більше ніж ста видів бізнесу. Ця штука працює на основі дерева рішень. Ми всі проходили тести, до прикладу, який ти герой Гаррі Поттера. Ти відповідаєш на якісь питання і отримуєш результат.

Тут так само: ти відповідаєш на питання, які дозволяють зрозуміти, що конкретно потрібно тобі зробити, щоб відкрити бізнес. Такі питання, прості і зрозумілі. В кінці українською мовою людина отримує покрокову інструкцію: куди йти, скільки платити, скільки чекати, качає бланки тощо. Пройшовши ці кроки, підприємець, як я люблю казати, отримує суперсилу. Він може не боятися перевірок.

Чим відрізняється Онлайн будинок юстиції від вашого сервісу?

Це дуже різні штуки. В Мін’юсту – це електронна державна послуга по реєстрації ФОП. А у нас – Державний інформаційний сервіс, який надає інформацію про це все. Це частина з декількох сервісів, які існують на regulation.gov.ua.

Ми отримали декілька нагород. Це Open Data Social Impect Award 2017 та 2018 (тобто отримували цю нагороду два роки поспіль) – за найбільший соціальний вплив у використанні відкритих даних. Ще цей сервіс відзначено Social Project Award. Зараз Єврокомісія за результатами дослідження вибрала цей проект в Топ-50 сервісів, які допомагають підприємцям в Європі. Ми ще чекаємо, де саме в цій п’ятдесятці знаходимось. Сподіваюсь, десь високо.

Що б ти виділив з усього, що ви зробили?

Важко відповідати. Всі проекти круті і важливі. Взяти, до прикладу, Інспекційний портал. Його відвідує велика кількість людей. Це державний портал, на якому плануються всі перевірки, окрім податкових. Також там можна перевірити себе в планах. А ще там публікується інформація про результати перевірки.

Якщо говорити загалом, то ми впроваджуємо сейсмічні зміни. Мало мати хороші правила – треба, щоб про них знали. Мало мати зрозумілі правила – треба, щоб був мотив їх виконувати і це не закінчувалося інспектором, що завжди вимагає хабар та закриває на все очі. Якщо одного з цих елементів немає, то нічого не працює.

Як щодо планів подальшої роботи?

Так, в Україні дуже багато роботи з точки зору регулювання бізнесу. Відповідно, ми змінюємо не тільки тексти законів, постанов, наказів, а і розроблюємо лігалтек-рішення. Інспекційний портал – це одна з таких історій. В нас таких ще декілька.

Повторюсь, ми працюємо, як неприбуткова організація – це наша основна відмінність. Start Business Challenge міг би існувати як комерційний проект, який продає послуги для людей. Але це державний ресурс, який фінансується донорами.

Ти думав про те, щоб колись повернутись в юридичний бізнес?

Юридичний бізнес мене не цікавить. Мене цікавлять бізнес-моделі і цифрові рішення, які заміняють послуги. Тому що сама по собі юридична консультація нікому не потрібна. Вона не вирішує жодної проблеми, за неї ніхто не готовий платити. Люди шукають вирішення реальних проблем. І за це платять. І людям все рівно – є там юристи, чи немає, є там алгоритм, чи немає.

Наприклад, коли я купую пиріжок, я не думаю про пекара — його послуги мені не потрібні. Мені потрібен результат його праці. Так само і послуги юриста. В масовому сегменті послуги юриста нікому не потрібні, людям потрібне вирішення їх правових проблем.

Якщо я повернусь колись у сферу юридичних компаній, то буду працювати над тим, щоб витіснити їх з ринку, загнавши з Front Office в Back Office. Я б хотів зробити їх наполовину аналітиками даних, поставивши на конвеєр інтелектуальний продукт, який зараз виробляється поштучно.

Тобто ти думаєш, що за цим майбутнє юридичного ринку?

За масовим сегментом юридичного ринку. Безумовно. Цей ринок зараз дуже локальний, має високу собівартість, є технологічно відсталим та є дуже маленьким. При цьому, має величезний потенціал.

Все одно існують старожили, яких не переконати в тому, що автоматизація ручних процесів потрібна, чи не так?

Це не масовий сегмент. Все одно, доходить до них, чи ні. Це справа часу. Автоматизація не приходить в усі сфери життя одночасно. Я думаю, що 5 найбільш масових правових потреб українців, які зараз дуже погано задовольняються, через 2 роки будуть задовольнятися за допомогою онлайн-рішень.

Які це потреби?

Це все, що пов’язане з перевірками та управлінням контрактами. Тобто, це електронний підпис, моніторинг контрагентів, трекінг оплати.
Наступне – це метод доставки правових консультацій. Я вірю, що через два роки будь-хто зможе отримати БПД через онлайн-чат чи скайп. Не потрібно буде ходити і шукати ці центри. Це зробить значно ефективнішою систему.

А ще – ДПТ і паркування. Усі говорять про DoNotPayBot, який оскаржує в Великій Британії штрафи за паркування. Немає жодних причин, чому б комплекс цих відносин не диджиталізувати в Україні. Вже зараз автоцивілка продається через смартфон.

Україна знаходиться між Східним і Західним баченням ІТ-стартапів. Мені здається, що в нашій країні не вистачає брудних стартапів, які йдуть в реальне життя. Чисті стартапи нічого не змінять. Вони не змінюють бізнес-процес.

На твою думку, яка склалася ситуація на юрринку з вакансіями? Всі говорять про “перевироблення кадрів”.

Купа вакансій – людей немає. Я говорив з рекрутером чотирьох юрфірм. Можна ганятися за цими нещасними юристами, забирати в них роботу, але там смішні гроші. Ринок юридичних послуг – копійчаний зараз.

Як юристу бути затребуваним? Твої поради молодим юристам?

Якщо взяти мою історію, то в мене було глибоке розуміння предметної сфери і злість. А ще – ІТ, як хобі. Тобто, я поєдную дві компетенції.
Щодо рецептів — то в мене їх нема. Скажу лиш так: слухайте подкасти, читайте газети, журнали, блоги. Там двіж. А ще приходьте до нас на стажування.