15 секретів художників-криміналістів
Незважаючи на останні досягнення в області збору доказів, аналізу ДНК і використання високотехнологічних приладів в експертизі, простий начерк олівцем на папері може зробити істотний вплив на розслідування кримінальних справ.
Художники-криміналісти, які створюють такі ескізи, використовують свідчення очевидців, докази з місця злочину, останки скелетів і багато іншого, щоб допомогти ідентифікувати злочинця.
Чому креативність тільки заважає, чому створювати детальний портрет не варто і як в затриманні злочинця може допомогти пташине гніздо? 15 секретів від досвідчених художників-криміналістів.
1. Запахи допомагають точніше скласти портрет
Коли свідки починають спілкуватися зі співробітниками правоохоронних органів, щоб по пам’яті описати зовнішність злочинця, вони вважають, що довіряти варто тільки побаченому, тобто тільки їх власним очам.
Але, за словами Мелісси Купер, позаштатного судово-медичного експерта з Каліфорнії, всі почуття мають значення.
Це допомагає задавати питання, які спровокують спогади, — каже вона. Під час одного інтерв’ю я запитала [свідка], що вона запам’ятала найкраще. Вона відповіла: запах одеколону. Так, ми навряд чи можемо це намалювати, однак, запахи — прекрасні каталізатори для пам’яті. Тепер ми впевнені, що свідок впізнає підозрюваного по запаху, і ось це вже однозначний плюс.
2. Це не творчий процес
Легко уявити ситуацію, коли художники-криміналісти годинами працюють над ескізом, малюючи ямочки на щоках і мімічні зморшки під очима. Представляти не треба, тому що цей сценарій поведінки помилковий.
За словами експерта Купер, занадто реалістичний портрет може привести до зворотного ефекту. Побачивши його, людина скаже: «О, це точно не він». Якщо ж начерк буде більш абстрактним і схематичним, опитувані будуть більш відкриті для інтерпретації.
Ліза Бейлі, автор книги «Запитай судового експерта» і консультант правоохоронних органів, згодна з цим:
[Художникам] просто необхідно придушувати в собі прагнення до самовираження, а іноді і талант, і не додавати в портрет зайву інформацію, щоб зробити образ більш симпатичним або характерним.
3. Про що може розповісти череп
У криміналістів є обов’язки, які виходять далеко за рамки начерків підозрюваних в скоєнні злочинів. Іноді їх закликають відтворити риси обличчя померлого, «вибудувавши» обличчя за допомогою тривимірної копії знайденого черепа. У співпраці з судовим антропологом, який зазвичай може визначити вік, стать, походження та ріст покійного, художник використовує глину для ліплення відсутніх рис.
Череп може розповісти багато про що, — розповідає експерт Купер. — Експерт може відновити по ньому форму обличчя, очей і брів, повноту обличчя і розміри носа. Завдяки цій інформації можна домалювати навіть зачіску.
4. Не на повну ставку
За деякими оцінками, в США працює менше 100 художників-криміналістів. Це пов’язано з тим, що не всі співробітники працюють на постійній основі, часто — їх залучають у міру необхідності.
Для невеликої експертної організації не завжди є сенс мати штатного художника, — говорить Бейлі. — У багатьох випадках цього не потрібно, так як сьогодні часто існує відео з підозрюваним.
5. Ці слідчі завжди незадоволені
Чарльз Джексон, художник-криміналіст, який залишив службу в 2013 році, продовжив допомагати поліції і готувати начерки. Однак він зазначає, що слідчі рідко поширювали серед потенційних свідків ці портрети.
Найдивнішим у цій роботі є те, що слідчим важко використовувати готовий портрет як робочий інструмент для розслідування, — ділиться художник-криміналіст Джексон. — Вважаю, що вони переживають за якість показань свідків.
Крім того, до начерків досить часто чіпляються і адвокати обвинуваченого.
6. Свідки підписують ескізи
Після того, як ескіз був складений і переданий слідчим, він вважається офіційним поліцейським документом, якому необхідно слідувати. Щоб закріпити за конкретною людиною опис підозрюваного, свідка зазвичай просять засвідчити портрет підписом. Підпис ставлять на зворотному боці ескізу. Оригінал зберігається в архіві з іншими доказами у справі.
7. Пташині гнізда можуть виявитися великою підмогою
У тих випадках, коли художники покликані допомогти відновити схожість деформованого тіла, знайденого в лісі, експерт може виявити інформацію, яку він шукає, в дуже малоймовірному місці.
Хочете дізнатися, яким був колір волосся померлого? Шукайте пташині гнізда. Птахи люблять забирати волосся. Знайдене в гніздах волосся неодноразово допомагало криміналістам ідентифікувати особу жертви.
8. Ескізи, які залишаються у потерпілих назавжди
Оскільки багато художників-криміналістів може намалювати людину такою, якою вона може стати через роки (наприклад, для пошуку зниклої дитини), потерпілі часто просять залишити їм створений ескіз.
9. Ескіз не по пам’яті свідка, а по базі злочинців
За словами Джексона, не всі замальовки роблять по пам’яті свідків. Бувають і такі ситуації: у правоохоронних органів вже є підозрюваний і вони спеціально просять показати свідкам саме начерк, щоб ті змогли їх зіставити з власним описом.
10. На деяких ескізах не обійтися без посмішки
Коли перед художником-криміналістом стоїть завдання скласти портрет невідомого при мінімальному описі, то він робить акценти на унікальні деталі, наприклад, викривлені зуби.
Через викривлення зубного ряду у злочинця може бути «особлива» посмішка.
Якщо унікальна деталь в описі свідка — це криві зуби, то ми і малюємо їх з відкритим ротом і легкою усмішкою, щоб свідок міг швидше його впізнати.
11. Спеціальні програми: хто кому допомагає
Деякі відділи, які не мають ресурсів для найму художників-криміналістів, покладаються на програмне забезпечення, яке оцифровує описи свідків. Хоча їх ефективність у порівнянні з намальованими від руки зображеннями — предмет для постійного обговорення серед експертного співтовариства.
Багато криміналістів використовує програмне забезпечення, якщо їм необхідно видати в ефір інформацію про жертву.
Щоб підготувати зображення для ЗМІ художник-криміналіст повинен доопрацювати фоторобот, отриманий за допомогою спеціального ПЗ: відкрити очі, закрити рот і відрегулювати щелепу, вирівняти голову, заретушувати синці і рани.
12. Цілий рік кадрів з камер спостереження
Не всі зображення підозрюваних робляться в результаті опитування людей і «перевірки» їх пам’яті. Іноді до криміналістів звертаються з проханням «заповнити прогалини» камер спостереження.
Якщо у слідчих є фотографія з камер, на якій тільки три чверті чиєїсь голови, та й то погляд зверху, — розповідає експерт Купер. — Художник-криміналіст, знаючи анатомію, може домалювати відсутню частину.
13. З цими вухами завжди проблема
Багато свідків здатні запам’ятати тільки центральну частину обличчя: очі, ніс, рот і підборіддя.
Людям, як правило, важко запам’ятати вуха, вони просто не звертають на них увагу. Щоб допомогти свідкам з ідентифікацією ознак, деякі художники використовують керівництво ФБР, в якому каталогізовано багато загальних характеристик, і просять респондентів вказати, які з них виглядають знайомими, — діляться експерти.
14. Ніхто вам не намалює Чупакабру
Художники-криміналісти іноді займаються роботою, яка не входить в обов’язки правоохоронних органів. Наприклад, експерт Купер працював з Музеєм природної історії Лос-Анджелеса, роблячи опудала для виставок.
На дивні прохання, далекі від сфери діяльності, експерти відмовляють.
Мої основні клієнти — це співробітники правоохоронних органів. Але одного разу до мене звернулися з телешоу і попросили намалювати портрет Чупакабри нібито за описом свідка.
15. Удача грає помітну роль
Художники, що працюють з правоохоронними органами, роблять все можливе, щоб спробувати перенести спогади людини на папір і зробити зображення максимально реалістичним. Експерти кажуть, що велику роль у цьому відіграє удача.
Ми часто маємо справу з двома складовими: удачею і часом,— розповідає Бейлі. — Потрібна людина повинна подивитися на підозрюваного в потрібний час, як можна ближче, під потрібним кутом при потрібному освітленні, ось тоді і нам, експертам, пощастить.
Оригінал: http://mentalfloss.com/article/500470/15-secrets-police-sketch-artists
