Група науковців просить звільнити матір, яку засудили за вбивство 4 її дітей
У 2003 році австралійку Кетлін Фольбіґ визнали винною в убивстві чотирьох малолітніх дітей та засудили до 30 років позбавлення волі. Тепер же група з 90 науковців — серед яких два нобелівські лавреати — стверджує: у смерті дітей, найімовірніше, винна не жінка, а рідкісна генетична патологія.
Життя Кетлін від самого початку було непростим. Коли їй не було і двох років, батько зарізав її матір і був ув’язнений на 15 років. У дитинстві лікарі діагностували в неї розлади поведінки, ймовірно, пов’язані з насиллям над нею з боку батька.
Наприкінці 1980-х Кетлін вийшла заміж за Крейґа Фольбіґа. Незабаром, у 21-річному віці, жінка народила першу дитину — сина Калеба. Той помер через 19 днів із незрозумілих причин. У 1990-му в пари знову народився син — Патрік. Але у віці чотирьох місяців помер і він.
Та сама жахлива доля спіткала й наступних двох дітей Кетлін і Крейґа — донька Сара померла у віці 10 місяців, а Лаура дожила до півторарічного віку. Після цього поліція почала розслідування смерті дітей у сім’ї Фольбіґів, а їхній шлюб розпався.
У 2001 році Кетлін Фольбіґ арештували за підозрою в убивстві чотирьох своїх дітей через удушення. Головними доказами у справі були записи жінки в щоденнику, де вона називала себе «найгіршою мамою на Землі», а також твердження британського педіатра Роя Медоу, що «три випадкові смерті дітей — це вбивство, якщо не доведене протилежне».
Мотиву вбивства у Кетлін не було, сама вона у злочині не зізналася, свідків злочину не було, а її знайомі, навпаки, відгукувалися про неї як про гарну матір. А втім, у 2003 році суд присяжних визнав жінку винною і засудив до 30 років позбавлення волі з правом просити помилування через 25 років — на той час їй буде 60.
У свідоцтві про смерть дітей Фольбіґ записали синдром випадкової смерті дитини (SIDS) — тобто тоді, коли не існує жодних видимих ознак смерті дитини. Термін запровадили ще в 1969 році, але тривалий час причина виникнення SIDS була незрозумілою, а деякі випадки синдрому давали привід для порушення справ про вбивство дітей — як у випадку Фольбіґ.
У 2015 році адвокати Фольбіґ звернулися до губернатора штату Новий Південний Уельс із проханням переглянути її справу — у світлі нововідкритих обставин щодо SIDS, зокрема причин його виникнення у зв’язку з певними генетичними мутаціями. Подання адвокатів задовольнили, і науковці з Австралійського національного університету почали дослідження.
Вони виявили у Фольбіґ і двох її доньок невідому до того мутацію гена CALM2, який відповідає за транспортування кальцію до серця і з нього. Раніше дослідження вже показали, що мутації цього гена можуть призводити до проблем із серцевою системою в дітей. Однак це відкриття тоді не вплинуло на суддю, і він відмовився переглядати справу Фольбіґ.
До справи приєдналися науковці з шести країн на чолі з данським дослідником Майклом Оверґаардом. Вони довели, що мутація гена CALM2 призвела до зміни ритму серцебиття Сари й Лаури, а антибіотики проти кашлю, які їм давали, ще більше поглибили патологію.
Що ж стосується померлих синів Кетлін, то в них дослідники виявили інші мутації в генах, які в окремих випадках можуть призводити до смертельних патологій (це показали досліди на мишах) — зокрема епілептичних нападів, який став причиною смерті Патріка. Дослідження впливу цих мутацій на людей ще тривають.
Для науковців цих доказів виявилося достатньо, щоб підписати колективну петицію до губернатора Нового Південного Уельсу з проханням переглянути справу Фольбіґ. «Як мені відомо, це перший у світі випадок, коли в суді використовують повне секвенування геному, щоб знайти докази причини смерті», — говорить одна із членкинь групи науковців Карола Вінеуса.
Вона також вважає, що в разі доведення невинуватості Фольбіґ сотні батьків у всьому світі отримають відповідь на питання, що ж могло стати причиною раптової загибелі їхніх дітей.
Джерело: hromadske.ua
Фото: Pexels
