Підробка підписів: від примітиву до робототехніки
Попри те, що українські компанії активно переходять на електронний документообіг, більшість держустанов і підприємств все ще використовують паперові документи. Тому ризик підробки підпису на офіційному дорученні, довідці, договорі в нашій країні залишається високим. Як це можливо — розповідаємо далі.
В загальному, виділяють дві основні технології імітації (підробки) чийогось підпису іншою людиною.
№1 Рукописна технологія
Технологія, яка має такі різновиди:
а) довільне рукописне виконання підпису, що ніяк не відноситься до оригінального підпису (до прикладу, коли особа раніше не бачила справжній підпис і не має при собі його зразка, та навгад підписує документ);
б) виконання підпису по пам’яті (підробник раніше бачив справжній підпис, але не має його зразка);
в) виконання підпису шляхом наслідування справжнього підпису. Наприклад, особа має зразок справжнього підпису або підробляє його на документі після попереднього тренування.
Тепер дещо складніше.
№2 Технічна підробка підпису
Технологія, яка поділяється на:
а) рукописне копіювання справжнього підпису із застосуванням найпростіших технічних прийомів: з використанням копіювального паперу, користуючись передавленням або просвітленням і т.п.
б) нанесення на підроблений документ зображення підпису.
Способи підробки від найменш трудомістких до складних
Почнемо з роздруківки …
Найпростіший спосіб технічної підробки підпису є роздруківка сканованих зображень справжнього підпису на підробленому документі з використанням лазерного або струменевого принтера. Або копіювання підпису з використанням факсимільних, копіювальних апаратів, багатофункціональних пристроїв (БФП) типу сканер-копір-принтер.
Маючи в розпорядженні документ зі справжнім підписом, можна в будь-який штемпельно-граверній майстерні протягом години виготовити факсимільне кліше.
Але детальна експертиза відразу виявить підробку. Та це не означає, що немає способів її обдурити.
Ще у 1603 році німецький астроном Христоф Шейнер винайшов пантограф — прилад для знімання копій з креслень, планів і т.п. Згадки про використання пантографа для підробки підписів і почерку зустрічаються в багатьох підручниках і практикумах з криміналістики та судової експертизи.
У вік комп’ютерних технологій винайдений понад чотириста років тому пантограф вже не використовується. Йому на зміну прийшли графопобудовники — пристрої для автоматичного креслення на паперовому або іншому аналогічному носії за допомогою малюючого блоку з великою точністю малюнків, схем, складних креслень, карт та іншої графічної інформації, що міститься в комп’ютерних файлах.
Графопобудовники, звані також плотерами, поділяються на дві основні групи:
- Планшетні. У планшетних плотерах носій нерухомо закріплений на плоскому столі. Малює блок переміщається по двох перпендикулярних напрямках. Розмір носія може перевищувати обсяг планшета.
- Плотери з рухомим носієм. Ці плотери підрозділяються на барабанні, в яких носій фіксованого розміру укріплений на барабані та рулонні, в яких носій переміщається в прямому і зворотному напрямках за допомогою роликів. У таких плотерах блок переміщається тільки в одному напрямку, а процес малювання забезпечується одночасним переміщенням блоку і носія.
За допомогою плотера можна намалювати будь-яку криву.
Для того щоб за допомогою плотера намалювати комп’ютерну копію справжнього рукописного підпису, може використовуватися наступна технологія:
1 етап — сканується підпис.
2 етап — на екрані монітора з використанням спеціального програмного забезпечення визначаються реперні точки, напрямок і траєкторія руху малюючого блоку.
Далі цей підпис у вигляді заданої кривої за допомогою плотера вимальовується на підробленому документі. Підробка підпису з використанням вищеописаної технології не вимагає застосування дорогого устаткування. Однак реалізація подібної технології на практиці вимагає, по-перше, залучення експерта-почеркознавця, а по-друге, висококваліфікованого програміста.
Між іншим, вже є випадки експертного дослідження документа, в якому «рукописний» текст і підпис були намальовані за допомогою плотера. Фактично єдиною ознакою, за яким експерти прийшли до такого висновку, стала відсутність градацій тиску під час згинальних та розгинальних рухів.
Трошки про складніше
Відома канадська письменниця, лауреат Букерівської премії Маргарет Етвуд, намагаючись розв’язати проблему підписання примірників своїх книжок, не виходячи з дому і не виїжджаючи в закордонні тури, у 2004 році звернулася до однієї з відомих канадських фірм в області робототехніки Quanser Consulting Inc.
У вересні 2006 року відбулася презентація онлайнового дистанційного підпису примірників книг з використанням роботизованої руки з назвою LongPenTM. Причому М. Етвуд перебувала в Канаді, а пристрій перебував в одному з лондонських книгарень.
Але не одна Quanser Consulting Inc. звернулася до теми створення роботизованої руки (robotic arm) для комп’ютерного копіювання рукописних підписів і почерку. Американська компанія Damilic Corporation теж розробила і реалізує кілька пристроїв для малювання підписів.
Robotic arm розроблялися і випускаються для цілком легальних цілей, наприклад, для підписання неофіційних документів, листівок, поздоровлень і т.п. Але, як це неодноразово траплялося з багатьма досягненнями науково-технічного прогресу, вони починають активно використовуватися в протиправній діяльності. І в таких умовах юристи та експерти, на жаль, найчастіше виявляються в ролі наздоганяючих, не маючи можливості спрацювати на випередження.
Якщо сьогодні зловмисник скористається для малювання підпису одним з вищеописаних пристроїв, які імітують, між іншим, і градації натиску, то експерти навряд чи зможуть встановити факт використання подібної технології підробки.
Донна Кіношіта, віцепрезидент компанії Unotchit Inc., у своєму виступі на виставці Digital Signage Expo стверджувала, що американські експерти не змогли відрізнити підпис, виконаний з використанням LongPen, від справжньої рукописної. Можливо, це був чистої води PR розробників, але про складнощі при діагностиці подібної технології комп’ютерного малювання підписів повідомляла у своїй доповіді канадський експерт Діана Крюгер на 60-й щорічній конференції Американської академії експертних наук ще у 2008 р.
Для того щоб озброїти експертів методичними рекомендаціями щодо встановлення фактів комп’ютерної технології підробки рукописного почерку і підписів, необхідне проведення серйозних досліджень, які потребують певних фінансових витрат, перш за все пов’язаних з придбанням сучасних robotic arm.
—
Цим матеріалом ми не прагнемо когось навчити, як підроблювати підпис чи займатися фальсифікацією документів, а навпаки – озброїти юристів, щоб вони розуміли, які техніки можуть використовувати зловмисники.
Автор: Назарій Стах
Джерело: ceur.com, news.dtkt.ua
Фото: Pexels