Електронне судочинство: досвід Європи

Неочікуваний спалах пандемії коронавірусу здвинув повзунок правосуддя все далі в онлайн. І тепер дистанційним судовим засіданням вже нікого не здивуєш. Ми вирішили дослідити, як в країнах Європи впроваджували електронне судочинство.

З чого почалось?

Перші кроки на шляху до цифрової трансформації відбулися ще у 1995 році. Рекомендація № R (95) 11 Комітету міністрів Ради Європи щодо відбору, опрацювання, подання та архівації судових рішень у законних інформаційно-пошукових системах від 11 вересня 1995 р. визначила пріоритети розвитку та функціонування автоматизованих судових систем.

Та це не означало миттєве впровадження електронного правосуддя в усіх країнах Європи. Це була лише ідея. По-справжньому європейські країни розпочали процес діджиталізації судочинства десь з 2008-2009 років і вже зараз мають успішно працюючу систему. 

Вагомим внеском стала Європейська стратегія електронного правосуддя, яку вперше представила Європейська Комісія 30 травня 2008 року. Основною метою її реалізації було вдосконалення судової співпраці як на національному, так і на європейському рівнях. Згодом розроблили і стратегії на 2009-2013, 2014-2018 та 2019-2023 роки.

Впровадження ІТ в судах Європи

Як виявилося, навіть серед розвинених країн Європи є свої фаворити, і є свої аутсайдери. Так, за результатами опитувань, проведених Європейською комісією з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), ми можемо дізнатися про впровадження ІТ в судах Європи.

Фінляндія, Норвегія, Австрія та Велика Британія, а також Естонія, Словаччина та Угорщина перебувають у топі країн з високою реалізацією. Високий рівень інтеграції IT в судочинство можна віднайти у Франції, Німеччині, Швеції, Латвії, Болгарії та Нідерландах. 

Твердими середнячками виступають Бельгія, Ірландія та Хорватія. У групі низького рівня країни, для яких електронне судочинство існує по більшій мірі на папері, — Кіпр та Росія

У групі високого рівня є технології, що забезпечують безпосередню підтримку суддів та допоміжного персоналу, повністю функціональні, і країни цієї групи випереджають інші групи з цифровим доступом і спілкування. Вони використовують вебформи, спеціальні вебсайти та інші електронні форми спілкування більше та частіше, ніж інші.

ERV та «Swift and Sure Justice»

До прикладу, Австрія розробила Elektronischer Rechtsverkehr (ERV) або система електронного юридичного спілкування. Спочатку вона розроблялася для спілкування між юристами та судами, але поступово це відкривалося для інших групи користувачів.

Також, у 2013 році світу представили плани британського уряду щодо реформи системи кримінальної юстиції «Swift and Sure Justice» («Швидке та невідворотне правосуддя»), побудовану на принципах максимальної диджиталізації судового процесу та проведення засідань в режимі телеконференції. На запровадження системи електронного судочинства у Великобританії планується витратити 1 млрд фунтів стерлінгів, а судові рішення будуть проголошувати через Skype або FaceTime.

Крім цього, у Великобританії створюється єдина система онлайн-судів (Online dispute resolution system), що розглядатимуть найтиповіші цивільні справи з сумою позову до 25 тис. фунтів. Розробники системи впевнені, що вона дозволить громадянам економити кошти та розв’язувати свої спірні питання навіть без залучення юриста. 

Мобільні суди

Великобританія ще має плани щодо створення «мобільних судів» з онлайн-доступом. Так, в Англії та Уельсі створили спеціальний суд для розгляду онлайн-справ про дрібні грошові застави великих позивачів, таких як енергетичні компанії та банки. Тепер ця система доступна всім жителям Англії та Уельсу. Функціональність цього суду, окрім Money Claim Online (MCOL), була також розширена до ще однієї простої процедури, а саме процедури повернення майна у власність: Possession Claim Online (PCOL).

Проте найновішим досягненням британського уряду стало узаконення використання аудіо та відеозв’язку в судах по всіх категоріях справ. Причина — карантинні заходи та позитивний досвід як країн Азії, так і Європи. Така система вже працювала в Франції, Данії та Польщі.

Contact Video Justice

В цілому, Франція є безумовним лідером у сфері відеотехнологій у судочинстві. Так вона створила Contact Video Justice (правосуддя через відеосистему) – адміністративні віртуальні стійки з доступом до інтернету, що дозволяють громадянам робити запит, отримувати й підписувати документи, розмовляти з юристом, використовуючи вебкамеру. 

Своєю чергою, Польща дещо скромніше підійшла до цього питання і у 2009 році створила електронний суд для розгляду судових рішень і прискорення процесу розгляду вимог про стягнення заборгованості. Цікаво, що з 2010 по 2012 рік потік справ у цьому суді збільшився з 700 тис. до майже 1,5 млн.

Серед менш значущих досягнень, можна виділити автоматизацію обліку земельних ділянок в Польщі та Хорватії. Так, у Хорватії суперечки, пов’язані із землею, склали 19% невирішених справ за 2007 рік, після автоматизації земельних регістрів ці справи швидко вирішили.

Від формальності до дій

Спалах коронавірусу дав поштовх для багатьох держав перейти від формальності до дій. Наприклад, в Італії діє Кодекс цифрового адміністрування вже більше ніж 15 років. Він регулює ведення правосуддя у форматі онлайн. Ось тільки до початку пандемії його дія була не більш, ніж формальністю.

Адвокат Массімо Сімбула прокоментував це так: «Надзвичайна ситуація з коронавірусом змінює італійські суди… Коротше кажучи, здається, що коронавірус зробив за два тижні більше, ніж Кодекс цифрового адміністрування за 15 років».

Стратегія одна, а результати різні

Варто зазначити, що кожна з країн Європи впроваджувала цифрові технології по мірі необхідності та у сферах, де це було потрібно. З цього і випливає різниця у рівні розвитку е-правосуддя та методиках його реалізації.

Звісно, для країн Європи є спільними деякі процеси цифрової трансформації, такі як створення електронних реєстрів та баз даних, ширшого використання електронних документів та цифрових підписів, інтернет-консультацій, а з початку карантинних заходів і розгляду справ у відеоконференціях.

Проте реалізація тих чи інших технологій залежить від того, яку політику обрала країна стосовно електронного судочинства.

Так, ІТ для судів можна виділити за технологіями:

• Бек-офіс, що підтримує процеси, пов’язані з адміністрацією справ, виготовленням документів та управлінням судом, обробкою текстів та баз даних;
• у залі суду, що підтримують те, що відбувається в самій залі суду;
• у зовнішньому спілкуванні, що підтримує все спілкування зі сторонами та інформує громадськість поза судами.

Сутність цих різних технологій одна — звести функції судді у судовому процесі до прийняття рішення з урахуванням всіх обставин. Вся підготовча та організаційна робота — функція машини.

Тому не викликає сумнівів, що система електронного суду — це давно вже необхідність, яка значно спрощує доступ до правосуддя.

Автор: Назарій Стах

Джерело: iijusticia.org, rm.coe.int, abacademies.org

Фото: Pexels