Правова система Італії в період пандемії: фінал невідомий, але є й позитив
Наша ексжурналістка Іванна Мельничук живе і працює в Італії – країні, яка зараз найбільше потерпає від пандемії. Ми попросили її розповісти з перших уст, яка там склалася ситуація з правовою системою, та як юристи живуть і працюють в таких умовах.
Одними з перших в Італії закрили в’язниці. Я дізналась про це випадково, коли мій колега не з’явився на роботі. Ми працюємо на Монументальному кладовищі в Мілані, яке, будучи активним місцем поховань, одночасно є найбільш відвідуваним музеєм під відкритим небом. Вже кілька років тут діє проєкт, який дає можливість ув’язненим соціалізуватись: вони працюють близько 30 годин на тиждень, отримуючи заробітну плату, а після роботи повинні повертатись у в’язницю.
Зараз, маючи можливість оцінити масштаби економічних збитків та людських жертв, що все ще продовжують рости, й відтворити серію заходів, які були прийняті владою для запобігання розповсюдження епідемії, очевидно, що це було одним із найбільш правильних рішень на той час.
Спочатку була легковажність
Це була неділя, 23 лютого, коли пандемія тільки набирала обертів: школи, університети, музеї та інші місця, де характерні скупчення людей були закриті, але протягом кількох наступних тижнів майже всі жителі Італії продовжували ходити в офіси. Панувала невизначеність.
В такому режимі працювали й юридичні компанії: працівників заохочували переходити на віддалену роботу; оперативно відміняли будь-які робочі поїздки; окремі компанії виплачували додаткові кошти на таксі чи паркування, щоб працівники уникнули використання громадського транспорту; усі переговори проводили в онлайн-режимі.
А дзвінків було вдосталь, тому що ці події застали зненацька абсолютно усіх. І як би не хотілось піддатись хаосу та паніці, а юристам та бізнесу довелося швидко реагувати на зміни, які в той час ще не набрали достатньо чітких рамок.
Окремі адвокати зазначили, що з огляду на значну кількість онлайн звернень, першою ініціативою було підвищення рівня безпеки в мережі. Для багатьох великих юридичних компаній Італії відеоконференції не були в новинку, оскільки тільки так можна ефективно вести справи з іноземними колегами та партнерами.
«Єдина відмінність полягає в тому, що з сьогоднішнього дня ми застосовуємо відеоконференції, щоб поговорити з колегою, кабінет якого розташований поверхом вище», — прокоментувала Сімонетта Ла Ґрутта, партнер консультаційної компанії «Grant Thornton».
Судові засідання велись у звичайному режимі. Засідання за участю адвокатів із червоних зон були відкладені, а інших закликали уникнути переповненості судових залів, а тому не залучати до роботи стажистів та помічників. У суді всім рекомендували дотримуватися безпечної відстані «не менше 2 метрів».
Потім була абсурдність
Через тиждень ситуація зазнала певних змін: невизначеність додавала страху. Одне з найбільш впливових італійських видань Il Sole 24 Ore описало безглузді заходи, що приймались судовою владою.
Наприклад, адвокатам з Ломбардії, що мали заплановані процеси в інших регіонах, пропонували перенести судові засідання на липень. У Мілані слухання проводилися з відкритими вікнами — незграбна спроба віднадити присутніх від перебування в залі суду.
В судах Емілії-Романьї між учасниками процесу й суддею були встановлені столи, щоб зберегти дистанцію. В Бергамо доступ до будівлі суду був умовним: присутність обвинувачених у кримінальних слуханнях було дозволено тільки після безпосереднього прийняття їх адвокатами відповідальності за наслідки можливого зараження.
Потім почали бити на сполох
Через два тижні було вже не до жартів — адвокатура неодноразово просила Міністерство юстиції втрутитися для управління кризою, проте все залишалося на розсуд окремих голів судів.
Тим часом адвокати виступили з самостійними ініціативами: «Організаційний конгрес судових експертів закликав утриматися від слухань і будь-якої судової діяльності в кожному секторі юрисдикції з 6 по 20 березня».
Нарешті 7 березня 2020 року за пропозицією Президента Ради Міністрів та Міністра юстиції був підписаний документ, що містив заходи боротьби з епідеміологічною надзвичайною ситуацією. Закон опубліковали в Офіційному віснику 8 березня і він набрав чинності з того ж дня. Так ввели «буферний період», що тривав з понеділка 9 березня по неділю 22 березня 2020 року — на цей період відклали слухання у цивільних і кримінальних справах.
З огляду на те, що ситуація в країні стабілізується надзвичайно повільно, цей термін продовжили до 15 квітня.
Цікаво, що в Італії діє Кодекс цифрового адміністрування, що регулює ведення правосуддя у форматі онлайн, тому проблем з переходом до організації будь-яких бюрократичних процесів не повинно б виникати. Ось тільки до цього часу його дія була не більш, ніж формальністю.
Адвокат Массімо Сімбула прокоментував це так: «Надзвичайна ситуація з коронавірусом змінює італійські суди. Щоб уникнути пересування і скупчень людей в залах суду, крім припинення слухань, які були перенесені до 22 березня, а сьогодні, з новим Указом [який має неофіційну назву] «вилікувати Італію», було продовжено до 15 квітня, багато судових органів планують провести онлайн термінові судові процеси. Коротше кажучи, здається, що коронавірус зробив за два тижні більше, ніж Кодекс цифрового адміністрування за 15 років».
Він також зазначив, що необхідність повністю закрити офіс привела адвокатів до відкриття нових способів роботи та спілкування. Цей період є випробуванням для юристів ще й тому, що білосніжна посмішка, дорогий костюм, впорядкований стіл в ефектному офісі – одним словом італійський шарм та статусність – більше не мають бажаного ефекту, важливим є тільки результат роботи.
І хоч в Інтернеті ми захоплюємось веселими відео італійців, що співають на балконах, а вони продовжують займатись своїми справами, як завжди не поспішаючи та не виказуючи паніки, цей період вже змінив способи роботи бізнесу, в тому числі й юридичного, та завдав національній економіці удару, після якого їй ще довго доведеться оговтуватись. Хочеться тільки сподіватися, що правильні висновки були зроблені і ми всі вийдемо з цієї ситуації здоровими і трохи розумнішими.
Авторка: Іванна Мельничук