Вай адвокатен андер атакен: рішення судів щодо адвокатських дисциплінарок
Допоки лігал-(песимісти/футуристи) вангують на дату зникнення адвокатів (як професії), ти вже встиг здати екзамени, пройти стажування та отримати Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
В тебе вже розпочалось цікаве життя: звик до дзвінків клієнта о 23 годині; підлаштувався під ритм роботи канцелярій суду/прокуратури/міністерств, та можеш за одну ніч написати позовну заяву чи апеляційну/касаційну скаргу.
Все йде ритмово, на драйві, допоки не прилітає вона… перша скарга на тебе-адвоката.
«WTF?», – допоки тебе розриває це питання, раз – і вже відкрита дисциплінарна справа. «За що?», – тільки промайнула думка, а ти вже із зупиненим/припиненим правом на зайняття адвокатською діяльністю.
І ось тебе позбавили найкращого: вечірніх зустрічей по п’ятницях зі слідчими під час обшуку; екстазу від годинних спілкувань із колегами в коридорах судів; ейфорії від того, що твою справу ще раз переносять на Н-місяців! Тож, налаштувавшись, ти вирішуєш всім довести, що «вони там все наплутали!».
Пропустимо ту частину, в якій цитують нормативку, і відразу йдемо до улюбленої стадії всіх юристів: «Так що там із судовою практикою?».
За що страждають адвокати?
Доля адвоката тяжка, і, як виявилось, не зовсім рожева: він може постраждати за абсолютно різні «факапи»:
- «завтик» із поданням апеляційної скарги на рішення по цивільній справі (Справа №826/3786/18);
- порушував у відкритому судовому засіданні порядок, висловлювався на адресу судді, що принижувало його честь і гідність (Справа №813/2527/17);
- в установлений термін не сплачував щорічний внесок (Справа №П/811/10/14);
- використовував свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, з метою систематичних провокацій у отриманні хабарів, розкривав адвокатську таємницю (Справа №826/8426/17);
- у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього самовільно залишив зал судових засідань та зірвав судовий процес (Справа №815/4144/15);
- нецензурно коментував в «Fасеbоок» публікацію іншого адвоката (Справа №0440/7295/18).
Тут якась неразберіха: то чи можемо оскаржувати рішення про відкриття дисциплінарного провадження?
Здавалось би, є положення закону, де передбачено право адвоката оскаржити таке рішення КДКА. Ба більше, адвокат напередодні ознайомився із позицією КАС ВС, в якій суд з’ясовував саме правомірність прийнятих КДКА рішень про порушення дисциплінарних проваджень (Справа №825/533/16).
Тож, адвокат спокійно звертається до суду із позовом, та чекає на вирішення спору.
Проте, ти ж знаєш, що не може бути все так просто. І це «непросто» розпочинається саме в той момент, коли адвокат випадково в реєстрі віднайшов… альтернативну позицію.
А там «чорним по білому» пишуть, що рішення про порушення дисциплінарної справи є проміжним процесуальним рішенням, яке не порушує права адвоката та не спричиняє негативних наслідків. Хочеш щось оскаржувати – оскаржуй лише рішення, прийняте вже за результатом розгляду дисциплінарної справи. (Справа №826/13442/15).
Відверто, оскаржувати чи ні рішення про порушення дисциплінарних проваджень – вирішувати лише тобі. І якщо вже подав позов, то розміщуйся зручніше поруч із нами, та давай разом очікувати на остаточну позицію з цього питання.
Але давай відверто, чи є зміст звертатись до суду про оскарження рішення про відкриття дисциплінарного провадження, якщо КДКА вже вирішено питання на користь адвоката? Наприклад, за результатами дисциплінарного розгляду КДКА було вирішено закрити дисциплінарну справу щодо адвоката. Очевидно, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження реалізоване та не створює для адвоката обов’язків чи правових наслідків за результатами його прийняття. (Справа №826/14540/17).
Тут якась неразберіха: до якого суду подавати позов?
Ок, все ж вирішив подавати позов на рішення КДКА, але все ще маєш сумнів куди саме?
Цілком очікувано, що є адвокати, які переконані, що дана категорія справ має розглядатись в районних судах (Справа № 522/11328/19).
Але, якщо зважити на мету створення та коло повноважень КДКА, що стає очевидним, що вона наділена владними управлінськими повноваженнями. (Справа №465/5369/16-ц).
Тож, якщо ще вагався і міркував куди саме подавати – сміливо звертайся до адміністративного суду.
Тут якась неразберіха: що там із повідомленнями адвокатів про засідання КДКА?
Здається, що не все так складно, хоча суперечки в даному питанні трапляються постійно.
Наприклад, КДКА направило повідомлення про розгляд дисциплінарної скарги, але допустили помилку в цифрі індексу. Як результат – лист надійшов на іншу адресу, а це «бонус для адвоката», бо він не був повідомлений належно та завчасно про розгляд дисциплінарної скарги. (Справа №826/12228/18).
Інша ситуація, коли адвоката запрошували на засідання КДКА декілька разів поспіль, повідомлення він отримує, проте на жодне засідання не з’являється та лише один раз надає заяву щодо неможливості участі в одному із засідань. Тут суд погодиться із КДКА та дійде висновку, що порушення не було. (Справа №640/1742/19).
Або адвокат неодноразово не з’являється (без жодних поважних причин) на засіданні КДКА та ігнорує отримання повідомлень про розгляд дисциплінарного провадження, які направляються за його адресою, що вказана ЄРАУ – то які можуть бути запитання до комісії? Те що адвокат не отримує листи за адресою, яка міститься в ЄРАУ – «Dude, these are your personal problems!» (Справа №300/1209/19).
Ба більше, відсутні будь-які застереження щодо неможливості розгляду ВКДКА справи за відсутності належним чином повідомленого адвоката, тому це виключає обов’язок перевірки членами ВКДКА отримання учасниками повідомлень про дату, місце і час проведення засідання (Справа №825/724/16).
Адвокат вирішив повідомити КДКА про неможливість участі в зв’язку з хворобою та бажає направити копію документу електронним листом? В такому випадку не варто ризикувати та слід перевірити з якої саме адреси направляється електронний лист. Направляючи з електронної адреси, яка не зареєстрована в ЄРАУ, будьте готовими до розгляду дисциплінарки без вашої участі. (Справа № 1340/3748/18).
А що із підставами притягнення до відповідальності адвокатів?
Найперше, з чого розпочав би, що ні для КДКА, ні для суду «не гуд», якщо адвокат просто встав, і без жодних пояснень вийшов із судового засідання по кримінальній справі щодо неповнолітнього, що мало наслідком відкладення судового засідання (Справа №815/4144/15). Інша річ, коли адвокат залишає зал судового засідання, оскільки неможливо надавати професійну правничу допомогу в неналежно облаштованому залі судових засідань (рішення РАУ).
Варто уважно підходити і до надання адвокатом правової допомоги членам родини та зважати, чи не суперечать один одному інтереси двох клієнтів адвоката. Наприклад, суд не вбачатиме конфлікту інтересів, якщо адвокат представляв інтереси членів родини (мати та син) в справах, які можуть бути схожі, але не пов’язані один з одним, та в яких інтереси клієнтів не суперечать один одному (Справа №815/1938/16 ).
«Не найс» буде ситуація, якщо в рішенні про порушення дисциплінарної справи замість того, щоб вказати про наявність ознак дисциплінарного проступку, відразу буде висновок про порушення адвокатом норм Закону та Правил адвокатської етики. Як наслідок, суд дійде висновку, що рішення прийняте з перевищенням повноважень (Справа №826/5574/18).
А ось якщо колишній клієнт вирішив, що адвокат «накосячив» у 2011 році, але скаргу надіслав лише в 2016, то адвокат може «рАсслабитись». Суд підтвердить, що до дисциплінарної відповідальності адвоката може бути притягнуто протягом 1 року з дня вчинення дисциплінарного проступку (Справа №826/14291/17).
Позитивно для адвоката вирішиться і ситуація, якщо в повідомленні про проведення щодо адвоката перевірки не вказано строк для надання пояснень адвокатом, а до самого повідомлення не надано скаргу (із матеріали до неї) (Справа №640/13657/19).
І взагалі, в ЄДРСР лише за 2017-2019 роки понад 1000 рішень та постанов по справах, в яких відповідачем вказано КДКА. І всі вони мають свої «особливості». Тому «оревуар» в пошуку релевантної практики.
__________
Редакція може не поділяти думки авторів у розділі «блоги».
