Оновлення ДБН: у Мінрегіон розповіли про досягнення та плани

Відбувається оновлення ДБН, котрі не змінювалися з 2000 року. У 2017-му було переглянуто 13 ДБН, у 2018-му — 27. Це фактично 500 якісних змін, що стосуються забезпечення безпеки та комфорту на вулицях й дорогах, під час планування територій і забудов, в закладах освіти тощо.

Про це розповів Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Під час перегляду ДБН ми ставили перед собою чотири завдання: забезпечити безбар’єрність, енергоефективність, безпечність, інклюзію. У 2018 році були розроблені ДБН, яких раніше взагалі не було, – «Інклюзивність будівель і споруд». Вони забезпечать фізичну доступність до будівель та інфраструктури абсолютно для всіх маломобільних груп населення. Також згідно нових ДБН – перехрестя автошляхів і зупинки будуть захищені спеціальними турнікетами. Щодня в Україні люди отримують травми на перехрестях, автомобілі в’їжджають у натовп на світлофорах. Тому наші нові ДБНи наближають безпеку до європейських стандартів, — зазначив Геннадій Зубко.

Урядовець підкреслив, що завдяки впровадженій минулого року «будівельній амністії» для самовільно збудованих об’єктів (СС1), тобто садових і дачних будинків, громадяни змогли зареєструвати і реалізувати свої майнові права на майже 9 тис будинків. Паралельно проводиться децентралізація повноважень Держархбудінспекції, мета якої максимальне усунення чиновника від дозвільних процедур.

Уже 100 міст взяли такі повноваження і ми будемо прискорювати темпи в цьому напрямку. Запустили онлайн-платформу «Прозора ДАБІ». Створена робоча група з залученням представників Офісу ефективного регулювання (BRDO), IDLO, TAPAS, ГО «Разом проти корупції» та Конфедерації будівельників України. Вона буде займатись питаннями реформування ДАБІ, впровадженням електронного кабінету забудовника в рамках платформи «Прозора ДАБІ» та розробкою необхідних для цього нормативно-правових актів. Так, є забудовники, котрі не хочуть виконувати ДБН, стандарти, думають, що краще домовитися. Але є величезна кількість забудовників, готових працювати за єдиними правилами і, найголовніше, — в одному конкурентному середовищі. Тому регуляторні та дозвільні процедури мають бути однаковими для усіх, — розповів Геннадій Зубко.

У проекті нових змін до ДБН щодо автостоянок (Зміна №2 до ДБН В.2.3-15-2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів») пропонується дозволити розміщувати парковки на експлуатованих покрівлях громадських будівель і споруд. Виняток становлять соціальні заклади — дитячі садки, школи та корпуси закладів охорони здоров’я з палатами.

Нестача паркомісць, особливо, у великих містах, — це одвічна проблема. І не тільки для України, а й для багатьох інших країн Європи та світу. Для її вирішення будують багатоповерхові та підземні паркінги, проектують автоматизовані та перехоплюючі стоянки, але все одно машиномісць не завжди вистачає. І для організації всіх цих парковок звичайно потрібно відповідне вільне місце, яке з кожним разом знайти стає все складніше. Виходом із цієї ситуації можуть стати паркінги на експлуатованих дахах громадських будинків. Тобто, на тих покрівлях, які пристосовані для різного господарчого використання. Ми проаналізували існуючий закордонний досвід та з’ясували, що ця альтернатива також можлива, наприклад, при проектуванні сучасних ТРЦ чи інших громадських закладів. Тому внесли відповідну зміну до ДБН, прописавши обов’язкові технічні вимоги та навантаження, — написав заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

Він підкреслив, що мова йде саме про експлуатовані покрівлі громадських будинків, тобто, такі, які дозволяють використовувати свою поверхню в різних цілях.

Окрім того розглядається пропозиція переглянути та суттєво вдосконалити рекомендаційні вимоги до влаштування відокремлених смуг для громадського транспорту, щоб покращити його роботу та підвищити безпеку і комфорт пасажирів.

Лев Парцхаладзе наголосив на необхідності зміни негативного ставлення до громадського транспорту в Україні шляхом створення зручних сучасних умов для користування таким видом транспорту.

Сьогодні у чинних нормах щодо проектування вулиць і доріг відсутні окремі рекомендації щодо того, як потрібно влаштовувати відокремлені смуги громадського транспорту, у якій смузі руху це краще робити, для якого транспорту — рейкового чи безрейкового, також не береться до уваги функціональне призначення вулиці, її оточення та інтенсивність. Тому зараз є пропозиція переглянути ці вимоги та, враховуючи всі ці необхідні параметри, оновити їх відповідно до європейського досвіду. Це могло би підвищити якість руху громадського транспорту та оптимізувати його роботу, — зазначив він.

За словами заступника Міністра, окрім норм проектування для покращення роботи громадського транспорту в Україні також обов’язково потрібно оптимізовувати та вдосконалювати наявні міські маршрути, підвищувати якість надання транспортних послуг.

Також Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розглядає можливість проектувати в нових житлових будинках вбудовані приміщення громадського призначення вище 3-го поверху.

Сьогодні згідно чинних норм допускається проектувати невеликі вбудовані громадські заклади лише на цокольному та 1-3 поверхах багатоповерхових житлових будинків. Під час оновлення відповідного ДБН ми отримували пропозиції щодо передбачення в нормах можливості проектувати такі вбудовані приміщення на всіх поверхах будинків. Тому зараз вивчаємо міжнародний досвід, як це можна зробити за обов’язкового дотримання протипожежних та інших необхідних технічних вимог. Адже найважливіше, щоб була збережена безпека і комфорт людей, які будуть проживати у таких будинках, — повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відтак, згідно з пропозиціями до проекту ДБН, при новому будівництві може допускатися розташування вбудованих приміщень громадського призначення вище 3-го поверху при умові виділення їх в окремий протипожежний відсік.

Згідно запропонованих змін до ДБН щодо закладів культури та дозвілля (ДБН В.2.2-Х:201Х «Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади») у культурно-видовищних та дозвільних громадських закладах, зокрема, театрах, кінотеатрах, музеях, клубах, концертних залах, цирках тощо окрім обов’язкового облаштування автоматичних систем пожежогасіння потрібно також обов’язково облаштовувати системи протидимного захисту.

Лев Парцхаладзе наголосив, що пожежа особливо небезпечна, якщо стається у великому закритому приміщенні, такому як ТРЦ, де є багато окремих дозвільних громадських закладів, які відвідує велика кількість людей. І небезпеку для людини при цьому становить не тільки і не стільки сам вогонь, а й дим, який є одним з основних факторів пожежі.

Сьогодні у чинних ДБН прописана обов’язковість влаштування лише систем протипожежного захисту. Своєчасне попередження людей та захист від впливу диму під час евакуації є надважливим. Експертні оцінки говорять, що робота систем протидимного захисту може мінімізувати на 10% можливість виникнення аварійних ситуацій під час пожежі. Тому ми враховуємо таку пропозицію в ДБН «Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади», — додав Лев Парцхаладзе.

Крім того, він зазначив, що зараз в будівельних нормах не передбачені вимоги щодо часу евакуації із закладів культури та дозвілля у складі багатофункціональних комплексів. Тому в оновлених ДБН також пропонується зазначити ці вимоги щодо розрахунків гранично допустимого проміжку часу евакуації, що має значно зменшити кількість можливих травм при евакуації.