Верховна Рада ухвалила Закон про правовий статус осіб, зниклих безвісти

Верховною Радою прийнято Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Проект Закону зареєстрований за №5435.

Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти та забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних із встановленням та обліком, їх розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів.

Закон спрямований на імплементацію міжнародних договорів з міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини щодо захисту осіб, зниклих безвісти та їх родичів, учасницею яких є Україна.

Закон поширюється на суспільні правовідносини, пов’язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв’язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин.

Законом закріплено право осіб знати про долю своїх зниклих родичів, що є базовою нормою для захисту їх прав, пов’язаних з правовим статусом особи, зниклої безвісти, визначено процедуру розшуку осіб, зниклих безвісти — від подання заяви про розшук і до його припинення.

З метою розшуку осіб, зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин — органу, що відповідає за з’ясування долі та місцезнаходження таких осіб.

Комісія є держателем Єдиного реєстру даних про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, в якому міститься інформація, необхідна для розшуку таких осіб, що збирається з метою встановлення їх місцезнаходження та ідентифікації непізнаних останків.

На виконання своїх функцій Комісія співпрацює з усіма органами державної влади, міжнародними та громадськими організаціями, що займаються питаннями осіб, зниклих безвісти. Детальне регулювання особливостей функціонування Комісії з питань осіб, зниклих безвісти, пропонується визначити відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Закон забороняє будь-яку дискримінацію осіб, зниклих безвісти, та їхніх родичів за ознакою раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних чи інших поглядів, національного чи соціального походження, належності до будь-якої соціальної групи, території походження чи зникнення, економічного чи соціального становища, сексуальної орієнтації, фізичних можливостей чи за іншими ознаками.

Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 146¹ «Насильницьке зникнення», згідно з якою: «арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування — караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років».

Відповідні зміни внесено у Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс, закони України «Про Національну поліцію», «Про Службу безпеки України», «Про Національну гвардію України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».