Поняття «правничих професій» та інтегрована магістратура: основні новації юридичної освіти


Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислав Власюк розповів про новації, які очікують на вітчизняну юридичну освіту.

У авторській колонці на сайті «Новое время» він зазначив, що за даними Вайдотаса Верби, Координатора проектів ОБСЄ в Украні, сьогодні в нашій державі існує понад 200 юридичних вишів, випускниками яких щороку стають 30 000 студентів, і лише трохи більше 10% з них займаються юридичною практикою в майбутньому.

Основна проблема полягає у невідповідності якості юридичної освіти потребам ринку, і держава не достатньо ефективно слідкує за цією тенденцією, вважає чиновник.

Виходячи з цього, уряд прийняв рішення суттєво змінити систему підготовки правників, аби доступ до професії отримали лише гідні та висококваліфіковані спеціалісти. Зокрема, ще в липні 2016 року керівництво Міністерства освіти і науки України утворило Робочу групу з розробки Концепції розвитку юридичної освіти в України. І через півтора року довготривалих обговорень представники МОН та Мін’юсту дійшли згоди по найбільш дискусійним питанням, — повідомив Генеральний директор Директорату з прав людини.

За словами Власюка, в Концепції з’явилося поняття «правничих професій», умовно поділених на регульовані та нерегульовані. До перших належать судді, прокурори, адвокати й нотаріуси, підготовка яких має бути максимально якісною, оскільки саме ці фахівці відіграють особливо важливу роль у механізмі захисту прав людини.

Передбачається, що молоді люди, які мають намір працювати в цій професії, складатимуть єдиний кваліфікаційний іспит як після закінчення ВНЗ, так і перед вступом. Наприклад, майбутній адвокат повинен успішно закінчити навчання у наскрізній (інтегрованій) магістратурі, скласти Єдиний кваліфікаційний іспит (ЄКІ) та додатково мати певний досвід роботи. І тільки після цього він отримає право складати спеціальний кваліфікаційний іспит на здобуття права займатися адвокатською діяльністю. Приблизно той же складний шлях чекає і на тих, хто планує стати суддею, прокурором або нотаріусом. Саме через чіткість та жорсткість процедури допуску ці правничі професії отримали назву регульованих, — пояснив Генеральний директор.

Власюк зазначив, що новим явищем для України є також наскрізна, або інтегрована магістратура – підхід, котрий успішно застосовують при підготовці фахівців окремих правничих професій в європейських країнах, зокрема у Швеції та Польщі. Навчання у наскрізній магістратурі, якій передуватиме дворічне навчання на молодшого бакалавра та іспит у вигляді тестування, триватиме три з половиною роки. По закінченню цього терміну студент складатиме Єдиний кваліфікаційний іспит — своєрідний “квиток” до можливості подальшого розвитку в галузі однієї з регульованих правничих професій. При цьому у наскрізній магістратурі планується встановити лише очну форму навчання, адже тільки в такий спосіб можна забезпечити майбутніх правників необхідним обсягом знань та навичок.

Водночас для нерегульованих професій, наприклад у сфері торгового чи корпоративного права, Концепцією передбачена більш ліберальна модель отримання юридичної освіти. Студенти таких юридичних спеціальностей зможуть навчатися заочно або ж після чотирьох років навчання та складання іспиту зупинитися на рівні «бакалавра права».

Виклики, які зараз стоять перед урядом, потребують комплексних довгострокових рішень. Одним із важливих напрямків роботи також стане створення чітких професійних стандартів для кожної правничої професії, зміст котрих відображатимуть і академічні стандарти правничих університетів, — підсумував Владислав Власюк.