Вадим Колокольніков: фінансові регулятори фактично самоусунулись від вирішення питання правового статусу криптовалют

Адвокат АО «Barristers» Вадим Колокольніков в інтерв’ю виданню Lойер розповів про нюанси правового регюлювання біткоїну в Україні, а також про судову практику, оподаткування та декларування криптовлют.

Нагадаємо, повний аналіз цього питання можна прочитати в матеріалі “Bitcoin: законохмарна перспектива”. 

– Пане Вадиме,  на вашу думку, чи має Bitcoin визначений правовий статус в Україні та нормативно-правове регулювання? Чи можливо вже з’явилися норми законів, які регулюють це питання?

Станом на сьогодні, в Україні жодна криптовалюта (в тому числі Bitcoin) не має визначеного правового статусу.

Також, немає жодного закону чи підзаконного нормативно-правового акту, який би регулював операції з її застосуванням.

Ще 08.12.2014р. НБУ надав листа  щодо правомірності використання в Україні “віртуальної валюти/криптовалюти” Bitcoin, в якому запропонував розглядати Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю, а також вказав, що використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються, оскільки це суперечить нормам українського законодавства.

Однак, згідно ст.1 Закону Украни «Про НБУ», грошовий сурогат – будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей.

Оскільки жодна криптовалюта не існує у вигляді грошових знаків, то мені невідомо, чим саме керував\лось керівництво НБУ, відносячи біткоін до грошових сурогатів.

Також, нагадаю, що гривня також має ознаки грошових сурогатів, оскільки згідно ст.32 того ж Закону Украни «Про НБУ», офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Водночас, НБУ заявив, що  міжнародне поширення таких платежів робить цю категорію послуг привабливою для протиправних дій, у тому числі відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Чому ж НБУ висловив таку обережність, що більше схожа на підозрілість?

Мабуть тому, що будь-яка криптовалюта по суті – це зашифрована інформація, скопіювати яку неможливо.

Більше того, криптовалюта емітується безпосередньо в мережі і ніяк не пов’язана ні з будь-якою валютою або державної валютної системою, ні з її власником.

Вбачається, що, не розуміючи алгоритму врегулювання її обороту, не бажаючи брати на себе політичну відповідальність, фінансові регулятори України, фактично самоусунулись від вирішення питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними.

Зауважу, що криптовалюти функціонують вже близько десяти років (в тому числі і в Україні), без жодного контролюючого органу або центрального банку, що дозволяє проводити будь-які операції повністю анонімно, без будь-якої ідентифікації користувача.

Власне, така відсутність будь-якого контролю та ідентифікації і є основною привабливістю системи блокчейн, в якій проводяться операції з криптовалютами.

Тому, вбачається, що вказівка фінансових регуляторів України на мету такого врегулювання, а саме протидію відмиванню коштів та інших протиправних дій, ідентифікацію суб’єктів операцій (фінансовий моніторинг), механізм оподаткування отриманих доходів, декларування тощо – має всі шанси  залишитись на папері.

До речі, на питання про оподаткування криптовалют, зокрема, задекларованих окремими народними депутатами біткоїнів, ДФС також зберігає мовчання.

Варто додати, що 22.03.2018р. НБУ  своїм черговим листом проінформував про визнання таким, що втратив актуальність, зазначений вище лист НБУ від  08.12.2014р.

Таке скасування може свідчити про позитивні зрушення в свідомості керівництва НБУ щодо розумінні природи криптовалют, однак питання класифікації, регулювання та оподаткування криптовалют – залишається неврегульованим та відкритим.

Крім того, оскільки прямої законодавчої заборони на операції з використанням криптовалют в Україні не існує, то жодні роз’яснення НБУ, НКЦПФР чи ДФС – не можуть замінити закон, який би врегулював або заборонив оборот криптовалют.

Варто зауважити, що навіть серед регуляторів провідних країн світу, зокрема країн Європейського Союзу, немає єдиного підходу до визначення правового статусу криптовалют та регулювання операцій з ними.

Також, слід зазначити, що поки фінансові регулятори не можуть визначитися зі статусом криптовалют в Україні, в Верховній Раді України знаходяться на розгляді два законопроекти з цього питання.

– Законопроект №7183 від 06.10.2017р. «Про обіг криптовалюти в Україні» ;

– Законопроект №7183-1 від 10.10.2017р. «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні».

Обидва законопроекти визначають необхідність державного управління в сфері обігу криптовалют, повноваження регулятора визначати порядок створення і діяльності криптовалютних бірж, моніторити криптовалютні транзакції, ідентифікувати суб’єктів криптовалютних операцій, тощо.

Однак, майже рік вказані законопроекти знаходяться на розгляді в профільному комітеті і строки їх розгляду та прийняття Верховною Радою України невідомі.

– В судовому реєстрі є чимало справ де фігурує біткоїн. Як на вашу думку бути судам, розглядаючи подібні справи.

В Єдиному реєстрі судових рішень є одиничні випадки розгляду цивільних справ, де фігурують криптовалюти, тому однозначної відповіді щодо судової практики, станом на сьогодні, зробити неможливо.

Наприклад, в рішенні http://reyestr.court.gov.ua/Review/56686444  суд погодився з думкою НБУ щодо «грошового сурогату» та вказав, що «суд не може зобов’язати відповідача передати позивачу у власність товар у вигляді цифрової продукції Bitcoin …, тобто віртуальні речі, які не мають ознак матеріального світу», а тому відмовив в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна інстанція, до речі http://reyestr.court.gov.ua/Review/62052778 погодилась з тим фактом, що порядок обігу віртуальної валюти/криптовалюти Bitcoin нормативно не врегульовано, а тому залишила в силі рішення суду першої інстанції.

В будь-якому випадку, вбачається, що визнати криптовалюту товаром українські суди ще не готові.

Аналогічна ситуація з розгляду судами адміністративних справ, де фігурують криптовалюти, однак такі справи також одиничні, тому однозначної відповіді щодо судової практики, станом на сьогодні, зробити неможливо.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/62079235 перша інстанція,

http://reyestr.court.gov.ua/Review/63548614 апеляційна інстанція.

В цій справі оскаржувалось повідомлення (податкова консультація) ДФС України про оподаткування ПДВ операцій з криптовалютами.

Забігаючи наперед, зазначу, що податкову консультацію ДФС України було скасовано, а адміністративні суди, погоджуючись з неврегульованістю питання національним законодавством, застосували європейську судову практику.

Так, у справі Хедквіст проти Швеції, своїм рішенням від 22.10.2015р.,  Європейський суд (в тексті апеляційного суду помилково зазначено Європейський суд з прав людини) постановив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні оподатковуватися ПДВ.

Відповідно до постанови Європейського суду, операції з обміну традиційних валют на біткоїни повинні бути вільні від ПДВ, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот і монет.

Насправді, навіть така практика є позитивною, оскільки надає можливість українським судам застосовувати не лише законодавство України (в якому відсутнє будь-яке регулювання цих питань).

Найцікавішою є судова практика з розгляду судами кримінальних справ.

Так, 2017-2018 роки «відзначились» низкою проведених правоохоронними органами обшуків та вилучень комп’ютерної техніки у осіб, причетних до операцій з криптовалютами (майнерів).  За словами правоохоронців, отриману криптовалюту вказані особи конвертували в електронні гроші офіційних платіжних систем, якими в подальшому розпоряджались за власним бажанням.

Тут потрібно зауважити, що в усіх судових рішеннях, викладені в реєстрі, сам майнінг  криптовалют чи класичні цивільні операції з криптовалютами (продаж, міна, тощо) – не є предметом судового розгляду.

Криптовалюти чи операції з ними в кримінальних провадженнях є похідними від торгівлі наркотичними засобами, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, ухилення від оподаткування, крадіжок, вимагання, шахрайських дій, ввезення техніки без належного оформлення, тощо.

Тобто, проводячи паралель, в цих кримінальних провадженнях, криптовалюти чи операції з ними використовуються як товар чи засіб платежу, що нічим принципово не відрізняється від аналогічного використання для вчинення кримінальнх правопорушень банківських платіжних карток чи електронних грошей офіційних платіжних систем.

Станом на сьогодні, в реєстрі судових рішень, жодного обвинувального вироку, постановленого відносно осіб, що займаються видобуванням криптовалют – немає.

Навіть в майбутньому, сама можливість доведення правоохоронними органами винуватості таких осіб є під сумнівом, в основному через неврегульованість даного питання.

Тому, вбачається, що всі намагання правоохоронців прирівняти майнінг криптовалют до фіктивного підприємництва чи легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, тощо – наразі приречені на невдачу.

В той же час, така, м’яко кажучи, негативна реакція державних структур на факт існування та використання криптовалют цілком логічна та зрозуміла з підстав, викладених вище.

Тому і НБУ, і контролюючі органи намагаються мінімізувати привабливість операцій з використанням криптовалют, з тих же самих підстав.

Аналогічно, сама можливість контролю фіскальних органів над операціями з використанням криптовалют, а також оподаткування доходів, отриманих від майнінгу криптовалют – наразі приречена на невдачу.

Отже наразі, в Україні криптовалюти є анонімізованим активом та засобом платежу, який перебуває на межі законності.

Однак відповідальності за придбання, продаж чи використання криптовалют як засіб платежу – немає.

– Чи є вже прецеденте право чи напрацьована судова практика з приводу розгляду справ, де фігурує біткоїн чи взагалі криптовалюти?

Єдиною відомою мені судовою практикою, що стосується криптовалют, є зазначене вище рішення у справі Європейського суду «Хедквіст проти Швеції» від 22.10.2015р., яким постановлено, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні оподатковуватися ПДВ.

Практика українських судових органів по такій категорії справ ще не напрацьована, через неврегульованість правового статусу криптовалют в Україні, а також утримання більшої частини майнерів від офіційної реєстрації своєї діяльності як підприємницької.

Що вже тут казати про внесення криптовалют до активів компаній чи взяття їх на баланс суб’єкта господарювання…

Така обережність має під собою логічне підґрунтя, оскільки невідомо, яким чином фіскальні органи будуть контролювати правильність сум отриманого доходу таких підприємців, визначати базу оподаткування, підтверджувати валові витрати, а також перевіряти сумновідомі кожному суб’єкту господарювання «ланцюжки постачальників».

Найлогічнішим (і в той же час – фантастичним) сценарієм такого контролю є надання фіскалам можливості доступу до крипто-гаманців суб’єкта господарювання, для перевірки. В той же час, це знищить будь-яку анонімність, задля чого, в більшій мірі, і створювалась ця система.

Це було б весело, якби не було так сумно.

І вже напрацьована роками практика адміністративних судів за позовами суб’єктів підприємницької діяльності проти ДФС України (її територіальних органів) є тому більш ніж яскравим прикладом.

Як ці проблеми будуть врегульовані – я не знаю і лише висловлюю щире сподівання, що українські суди продовжать застосовувати принцип презумпції невинуватості платника податків.

І після всього прочитаного вище, кожен реальний (чи потенційний) майнер чи власник криптовалюти сам має вирішити, який варіант для нього є найбільш безпечним.

– Держслужбовці, в тому числі нардепи, вже активно декларують біткоїн. Це обов.язок чи вияв доброї волі? Чи правильно я розумію, поки що у декларанта відсутній обовязок декларувати біткоїни, доки їх не визнано цінністю? Чи підлягають вони оподаткуванню?

Справді, декларування криптовалют сьогодні є скоріше виключенням, ніж правилом.

Більше того, станом на сьогодні, НАЗК так і не було прийнято жодного рішення з приводу необхідності її декларування.

Так, згідно позиції НАЗК, оскільки криптовалюта не має законодавчого визначення, тому НАЗК прийме рішення щодо питання декларування криптовалют після визначення правового статусу криптовалюти українським законодавством.

Відповідно, декларування криптовалюти в Україні – не обов’язкове, а добровільне.

Як вже зазначалось вище, оскільки крипто-гаманці неможливо ідентифікувати, то відслідкувати, кому належить криптовалюта, неможливо.

Тому, декларування криптовалют (крім законного аспекту) можливо розглядати ще в двох напрямах, які не мають відношення до законослухняності.

По-перше – це дає легальну можливість для легалізації набутих коштів та пояснення походження інших матеріальних чи нематеріальних активів.

Наприклад, задекларувавши придбання п’ять-вісім років тому значної кількості криптовалюти (за невелику вартість), з подальшим її продажем, скажімо в 2016 році –  такий декларант матиме можливість підтвердити легальність коштів для придбання вже наявних активів.

Само собою, можливість доступу фіскальних чи інших контролюючих органів до крипто-гаманців таких декларантів ми навіть не розглядаємо.

Причиною є відсутність у таких органів відповідних повноважень, а також анонімність власників самих крипто-гаманців.

По-друге  – це дає легальну можливість приховати майбутні доходи.

Наприклад, аналогічно задекларувавши придбання п’ять-вісім років тому значної кількості криптовалюти (за невелику вартість), з подальшим її продажем, скажімо в 2018 році –  такий декларант матиме можливість підтвердити легальність коштів для придбання активів в майбутньому.

Що стосується питання оподаткування, то оподатковується дохід, отриманий від продажу криптовалюти.

Яким чином буде визначатись розмір податку на доходи (крім самостійного визначення його розміру  самим платником податку) – наразі невідомо, жодних роз’яснень з цих питань ДФС України надано не було.

Спілкувалася: Яна Собко 

 

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *